Мілослав Мечирж

Мечирж народився 19 травня 1964 року в місті Бойніце, Чехословаччина (наразі це територія Словаччини).

1984 року він двічі проходив до фіналу щорічного світового чоловічого тенісного турніру ATP та розпочав 1985 рік з перемоги над Джиммі Коннорсом в півфіналі, що проводився у Філадельфії, перед своєю поразкою від тогочасної першої ракетки світу серед чоловіків Джона Макінроя у фіналі. Цього ж року здобув першу перемогу в чемпіонаті ATP в Роттердамі та увійшов до десятки найкращих тенісистів світу.

Мілослав покращив свої позиції 1986 року, обігравши Стефана Едберга в прямих сетах на Вімблондоні та програв чемпіону Борису Беккеру в чвертьфіналі. Вперше потрапив до турніру «Гранд Слем» на відкритому тенісному чемпіонаті США (US Open), де на шляху до фіналу обіграв Мета Віландера та Бориса Беккера та зустрівся з чемпіоном та першою ракеткою світу того року, чехом Іваном Лендлом. Для відкритого чемпіонату з тенісу того року стало знаковим те, що в одиночних розрядах як серед чоловіків (Мілослав Мечирж – Іван Лендл), так і серед жінок (Гелена Сукова – Мартіна Навратілова) до фіналу потрапили представники Чехословаччини. В цьому поєдинку Мілослав програв Лендлу з рахунком 6–4, 6–2, 6–0. Також це став його останній матч, де він грав дерев’яною ракеткою.

1987 року Мечирж покращив свій результат, вигравши шість одиночних та шість парних розрядів, а також виграв на міжнародному тенісному турнірі в Далласі, де в чотирьох сетах обіграв Джона Макінроя. Також він знову зустрівся у вищій лізі з Іваном Ленделом, попередньо вигравши фінал міжнародного чемпіонату «Lipton» у Флориді, в той час, як Лендел виграв у фіналі відкритого чемпіонату Німеччини, що проводився в Гамбурзі та півфіналах Відкритого чемпіонату Франції.

До цього часу Мілослав Мечирж мав вже власний стиль гри та ввійшов до числа найсильніших тенісистів. Зокрема шведські гравці, кажуть, відмовлялися грати з ним повторно.

Мечирж досяг вершини Вімблондону 1988 року, але не виграв чемпіонат. Він переміг Мета Віландера, переможця австралійського, французького та американського відкритих чемпіонатів того року, з рахунком 6–3, 6–1, 6–3, а також лідирував у двох сетах півфіналу в грі з Стефаном Едбергом, але в результаті все ж програв йому.

Зірковим часом в кар’єрі Мілослава стали Олімпійські ігри в Сеулі 1988 року, де він представляв Чехословаччину. В одиночному розряді серед чоловіків він отримав реванш над своїм вімблондонським суперником Едбергом, вигравши три з п’яти сетів з рахунком 3–6, 6–0, 1–6, 6–4, 6–2. В зустрічі з представником США Тімом Майотте в цій же кваліфікації він отримав перемогу з рахунком 3–6, 6–2, 6–4, 6–2 та здобув олімпійське золото. Також він в парному розряді разом з колегою Міланом Шрейбером завоював бронзу.

1989 року Мілослав Мечирж потрапив до другого в своєму житті фіналу «Гренд слему», що проходив в австралійському Мельбурні. Тут він знову зустрівся з Іваном Ленделом, та програв з рахунком 6–2, 6–2, 6–2. Це була тактична перемога чеха, оскільки, як потім пояснював гравець та його тренер Тоні Роч для виграшу у Мілослава вони продумали тактику глибокої подачі вздовж центральної лінії, що є незручним для опонента.

Мечирж був членом чехословацької команди 1987 року, коли вона виграла кубок світу та висувався на кубок Гопмана 1989 року. Також він був капітаном словацької команди на Кубку Девіса.

За свою кар'єру Мечирж виграв 11 одиночних титулів та 9 парних. Найвищою сходинкою в світому рейтинзі тенісистів, яку він посідав, було четверте місце. Загальна сума зароблених призових коштів склала 2 632 538 американських доларів. Остання гра в одиночному розряді була в його кар'єрі 1989 року в Індіан-Веллс, в парному — того ж року в Роттердамі.

З липня 1990 року, у віці 26 років він залишив професійну кар’єру через травму спини, що турбувала його вже рік.