Мілутин (Кнежевич)

Мілутин (в миру Михайло Кнежевич; серб. Михаило Кнежевић; 10 січня 1949, село Міячі, Колубарський округ, Сербія 30 березня 2020, Белград) єпископ Сербської православної церкви, єпископ Валевський. Загинув, заразившись коронавірусом COVID-19.[2].

Мілутин (Кнежевич)
Єпископ Валевський
27 травня 2006  27 травня 2006
Попередник: Іоаким
Єпископ Австралійський та Новозеландський
 
Діяльність: єпископ
Ім'я при народженні: Мілутин Кнежевич
Милутин Кнежевић
Народження: 10 січня 1949(1949-01-10)
Mijači, Valjevod
Смерть: 30 березня 2020(2020-03-30) (71 рік)
Белград, Сербія[1]
Похований: Hram Vaskresenja Gospodinjegd
Священство: 8 листопада 1968
Чернецтво: 26 жовтня 1968
Єп. хіротонія: 20 липня 2003

Життєпис

Народився 10 січня 1949 в селі Міячі під Валєво, в родині Мілорада і Цвєти (уродженої Петрович).

У 14-річному віці прийшов у Монастир Каона.

У 1967 вступив у чернечу школу в Острозькому монастирі, після закінчення якої повернувся в Каону[3].

У Каонському монастирі був послушником до 26 жовтня 1968, коли єпископ Шабацький і Валевський Іоанн Велимирович постриг його в чернецтво в монастирі Петковіца. Наступного дня в тій же обителі єпископ Іоанн висвятив Кнежевича в сан диякона, а десять днів по тому, 8 листопада в Осечині, у сан ієромонаха.

Закінчив Духовну семінарію святого Савви в Белграді, після чого навчався на Богословському факультеті Белградського університету, а продовжив — на факультеті святого Сави в Лібертівіллі.

Протягом 6 місяців служив секретарем Канадської єпархії та ще 6 місяців парафіяльним священиком в Ніагарі, США. Після повернення на батьківщину призначений настоятелем Каонського монастиря[3].

У 1979 ієромонах Мілутин відвідав Храм Гробу Господнього в Єрусалимі, аби вклонитися йому.

У 1981 єпископ Іоанн звів його в сан синкела, а в 1987 протосинкела.

У 1994 єпископом Шабацьким і Вальвським Лаврентієм Трифуновичем возведений в сан ігумена.

Також піклувався про монастир святого Миколая в Леличі.

7 лютого 1996 Кнежевича обрано старійшиною над обома монастирями — Каонським і Лелицьким.

17 жовтня 1998 возведений у сан архімандрита.

17 травня 1999 поставлений архієрейським намісником (благочинним) Посаво-Тамнавського архієрейського намісництва[4].

У травні 2003 рішенням Священного Архієрейського Собору обраний єпископом Австралійським і Новозеландським.

20 липня 2003 в Соборній Церкві в Белграді хіротонізований на єпископа Австралійського і Новозеландського. Хіротонію здійснили: Патріарх Сербський Павло, митрополит Дабро-Боснійський Миколай, митрополит Чорногірський і Приморський Амфілохій Радович, єпископ Американський і Канадський Лонгин Крчо, єпископ Шабацький і Валевський Лаврентій Трифунович, єпископ Нишський Іриней Гаврилович, єпископ Бачський Іриней Булович, єпископ Канадський Георгій Джокич, єпископ Британський і Скандинавський Досифей Мотіка[5].

30 грудня того ж року в Саввинському монастирі в Канберрі відбулася його інтронізація, яку очолив його попередник в Австралії єпископ Никанор Богунович.

27 травня 2006 єпископ Мілутин призначений на відновлену Валевську кафедру. Його інтронізація відбулася 26 вересня у Валєво[6].

3 червня 2013 постраждав у автокатастрофі на шосе Белград Ниш неподалік від Крнева, повертаючись зі святкування 1700-річчя Міланського едикту в Ниші[7].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.