Мінамото-но Йорімаса
Мінамото-но Йорімаса (яп. 源頼政; 1106 - 20 червня 1180) - японський самурай і воєначальник з роду Мінамото, активний учасник війни Тайра і Мінамото кінця XII століття.
Мінамото-но Йорімаса | |
---|---|
яп. 源頼政 | |
Народився | 1106 або 1104 |
Помер |
20 червня 1180 ·колота рана |
Країна | Японія |
Діяльність | поет, письменник, військовослужбовець |
Знання мов | японська |
Батько | Nakamasa Minamotod |
Мати | Q106408983? |
Родичі | Minamoto no Kunimasad, Q108057705?, Q109929749?, Q11564105?, Minamoto no Kanetsunad і Q11563984?[1] |
У шлюбі з | Joriko Minamotod |
Діти | Minamoto no Nakatsunad, Nijō-in no Sanukid, Q11564343?, Q11564082?, Q106762021?, Q106762170? і Q106762187? |
Біографія
Походив з роду Сейва Ґендзі (нащавдків імператора Сейва), найчисленнішого з кланів Мінамото. Син Мнімото-но Накамаси, інспектора куродо-докоро (особистої канцелярії імператора), та донькі Фудзівари Томомі.
Незважаючи на те, що суперництво в боротьбі за владу і зіткнення між родами Тайра і Мінамото, знатними аристократичними кланами Японії, до середини XII століття тривали вже не одне десятиліття, поет і романтик Мінамото-але Йорімаса намагався не втручатися в політику і зберігати в цій боротьбі нейтральну позицію. Протягом деякого часу він навіть був дружний з одним з найвпливовіших політиків роду Тайра, Тайрою-но Кійоморі. Під час повстання Хейдзі в 1160 році він настільки благоволив роду Тайра, що вони зуміли здобути тоді перемогу над силами Мінамото.
Однак в 1179 році Йорімаса офіційно покинув армію Тайри-но Кійоморі, так як не бажав більше воювати проти свого власного роду. У травні 1180 року він розсилає іншим вождям клану Мінамото і союзним їм буддійським монастирям відозву, в якому закликає виступити проти Кійоморі.[2] З цього заклику конфлікт між пологами переходить в стадію громадянської війни, відомої під назвою війни Тайра і Мінамото, першим великим боєм в якій стала битва при Удзі, що відбулася в липні 1180 року. У цій битві Йорімаса очолював загін воїнів Мінамото і озброєних ченців-сохеїв, які обороняли монастир Мії-Дера і потім відступили на південь, до храму Бодьо-ін. Незважаючи на те, що ченці храму встигли зруйнувати ведучий до нього міст через річку Удзі, що переслідували їх воїни Тайра все ж зуміли переправитися і захопити Бодьо-ін.[2][3] Поранений в бою при обороні храмового комплексу, Мінамото-но Йорімаса наклав на себе руки, зробивши сепуку в коридорі його головної будівлі, павільйону Фенікса (яп. 鳳凰堂 Хо:о:до:).
Література
- Sansom, George. A History of Japan to 1334. — Stanford, California: Stanford University Press., 1958, — P. 278, 279.
Примітки
- https://geocity1.com/okugesan_com/seiwa-taro.htm
- Sansom, George (1958). A History of Japan to 1334. Stanford University Press. с. 277–279. ISBN 0804705232.
- Turnbull, Stephan R. (1977). The Samurai: A Military History. New York: MacMillan Publishing Co. с. 47.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінамото-но Йорімаса