Мінамото но Йосіїе
Мінамо́то но Йосії́е (яп. 源義家, みなもとのよしいえ; 1039–1106) — японський політичний діяч і полководець періоду Хей'ан. Старший син Мінамото но Йорійосі. Старший брат Мінамото но Йосіміцу. Прізвисько: Хатіма́н Таро́ (八幡太郎, はちまんたろう). Батько Мінамото но Йосітіка.
| Мінамото но Йосіїе | |
|---|---|
| яп. 源義家 | |
 | |
| Народився | 1039 |
| Помер | 4 серпня 1106 |
| Країна | Японія |
| Діяльність | самурай, військовослужбовець |
| Військове звання | Сьоґун |
| Батько | Мінамото но Йорійосі |
| Мати | Q106418907? |
| Брати, сестри | Minamoto no Yoshitsunad, Мінамото-но Йосіміцу і Kono Masayoshid |
| У шлюбі з | Q106418971? |
| Діти | Minamoto no Yoshimuned, Minamoto no Yoshitakad, Minamoto no Yoshitadad, Мінамото но Йосітіка, Minamoto no Yoshitokid, Мінамото-но Йосікуні, Q106615932?, Q106615918? і Minamoto no Tameyoshid |
Короткі відомості
Мінамото но Йосіїе був одним з командувачів центрального уряду у Дев'ятирічній війні 1051–1062 проти повсталого роду Абе у Північній Японії. За бойові заслуги він отримав від Імператора титул і посаду провінціала провінції Дева (出羽守), а згодом титул посаду провінціала провінції Муцу (陸奥守), разом із титулом «полководця-пацифікатора» (鎮守将軍).
Під час Трирічної війни 1083–1087 Мінамото но Йосіїе допомагав роду муцівських Фудзівара і знищив місцевий рід Кійохара. Це перемога принесла йому всеяпонське визнання і зробила одним з найпопулярніших лідерів японського самурайства.
Під прапорами Мінамото но Йосіїе збиралося багато самураїв Східної Японії, особливо у регіоні Канто. Саме там він заклав свою резиденцію і створив основу для розвитку власного роду Мінамото.
Особа Мінамото но Йосіїе ідеалізувалася його сучасниками. У ньому вбачали перевтілення «бога війни» Хатімана. В часи існування Камакурського сьоґунату цього полководця вважали зразковим самураєм, об'єктом для наслідування, патріархом багатьох самурайських родів.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.