Міндлін Фауст Петрович

Виріс у творчій театральній родині. Дід  — Міндлін Іосиф Михайлович  — актор та режисер єврейського театру.

Мати — Рита Фаустівна Гендлін  — єврейська акторка, працювала у Львові та Одесі.

Закінчив Лєнінградський інститут театру музики та кіно (ЛДІТМІК), режисурі навчався у Київському інституті театру кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Після проходження служби в Радянській армії понад тридцяти років працював актором у театрах Одеси, найбільше  — в Одеському ляльковому театрі, де пройшов шлях до ведучого майстра сцени. Поєднував роботу, актора з обов'язками чергового режисера. Грав в антрепризних виставах.

Працював на одеських радіостанціях як ведучий та автор програм, вів авторську програму «Літературна вітальня». Як телеведучий створив авторську програму з історії Одеси «Час Фауста».

Ставив вистави в Одесі та інших містах України, писав п'єси для театрів. Брав участь у багатьох Міжнародних фестивалях, де отримував призи за найкращу чоловічу роль та Гран-прі. Лауреат та дипломант багатьох премій.

Активно знімається у кіно. Чергова робота у стрічці «Червоний» режисера Зази Буадзе.

Фауст Міндлін у ляльковому театрі

У театрі зіграв понад 100 ролей.

• «Кіт у чоботях»  — Кіт.
• «Попелюшка»  — Король.
• «Рожевий Дракоша»  — Дракоша.
• «Стійкий олов'яний солдатик»  — Троль
• «Казка про попа і наймита його Балду»  — Піп.
• «Червона шапочка»  — Вовк.
• «Скажи своє ім'я, солдате»  — Солдат.
• «Золоте ціпля»  — Вовк.
• «Казки дядечка Корнія»  — Дядечко Корній.
• «Три порося та вовк»  — Вовк
• «Козак та Чорт»  — Чорт
• «Посмішка клоуна»  — Клоун.
• «Блакитне цуценя»  — Джон.
• «Айболить»  — Бармалей.
• «До третіх півнів»  — Ведмідь.
• «Голий король»  — Міністр ніжних почуттів.
• «Шабос нахаму»  — Корчмар.

Зіграв роль Марка Шагала у виставі «Долання», яку бачили глядачі Одеси, Санкт-Петербурга, Вінниці, Львова, Києва. Ця вистава створена на театральній сцені Центру дітей-інвалідів Заслуженим діячем мистецтв України В. В. Тумановим. На цьому ж майданчику поставив моно-виставу за оповіданнями, листами та щоденниками Ісака Бабеля «Дві великих різниці». Також грав Остапа Бендера.

Фауст Міндлін у ролі ув'язненого Шліхта, фільм «Червоний».

2001  — почав роботу в Центрі реабілітації дітей-інвалідів ім. Бориса Літвака. Спочатку поєднував роботу в театрі та в реабілітаційному Центрі. З 2006 в Центрі працює на постійній основі. З жовтня 2014  — керівник відділу арт-терапії.

Створив програму арт-терапії, два танцювальних реабілітаційних колективи, театральний реабілітаційний колектив. Створив Сімейний театр батьків та пацієнтів. Цей проект був відзначений лауреатським дипломом «Платиновий Дюк» на Міжнародному проекту «Глорія».

До російсько-української війни брав участь у фестивалях для особливих людей у Москві, Севастополі отримав Гран-Прі у Запоріжжі, друге місце у Києві.

Керує театром створеним при Центрі (єдиним у світі при лікувальному закладі подібного роду).

Організатор традиційного фестивалю для дітей з особливими потребами «Під крилом Ангела» на майданчиках Центру реабілітації.

Організатор понад ста вистав творчих робіт майстрів мистецтв з Одеси, інших міст України та за кордону.

Збирає проблемних дітей і ставить з ними вистави, виступає у притулках, дитячих будинках, лікарнях.

Активно займається дослідженням історії національних театрів в Одесі: молдавського, єврейського, польського, болгарського, німецького.

2012  — брав участь у 7-х Міхоелсовських читаннях у Москві, робив доповідь про акторку Л. Бугову.

З історії єврейського театру написав низку статей, опублікував книжку «Єврейський театр, актори та долі». Готується до видання ще одна книжка, на даний момент збирає матеріал по всіх театрах. Виступає з лекціями.

• Нагороджений Почесною відзнакою губернатора Одеської області.
• Почесним знаком міського Голови Одеси «Трудова слава».
• За роботу в Центрі реабілітації дітей-інвалідів отримав Почесний Знак «Ангел милосердя».

Дружина — Бараночнікова Людмила Констянтинівна, діти: Дмитро Міндлін 1975, Сорока Євген 1980.