Мінерали кадмію

Кадмій відноситься до числа рідкісних розсіяних елементів, його кларк в земній корі становить 1,3*10^-5%. Кадмій концентрується в гідротермальних відкладеннях. Вулканічні породи містять до 0,2 мг кадмію на кг, серед осадових порід найбільш багаті кадмієм глини — до 0,3 мг/кг, вапняки містять 0,035 мг/кг, пісковики — 0,03 мг/кг. Середній вміст кадмію в ґрунті — 0,06 мг/кг.

Мінерали кадмію

Відомо всього лише 6 кадмієвих мінералів. Вельми рідкісними мінералами кадмію є гринокіт CdS (77,8% Cd), хоуліїт, отавіт CdCO₃, монтепоніт CdO (87,5 % Cd), кадмоселіт CdSe (47% Cd), ксантохроїт CdS(H₂O)х (77,2% Cd). Самостійні мінерали кадмію — гринокіт (CdS), отавіт (CdCO₃), монтепоніт (CdO) і селенід (CdSe). Своїх покладів вони не утворюють, а присутні у вигляді домішок у цинкових, свинцевих, мідних і поліметалічних рудах, що і є основним джерелом промислового добування кадмію.

Основна маса кадмію розсіяна в великому числі мінералів (більше 50), переважно в сульфідах цинку, свинцю, міді, заліза, марганцю та ртуті. Максимальна концентрація відзначена в мінералах цинку і, насамперед, в сфалериті (до 5%). У більшості ж випадків вміст кадмію в сфалериті не перевищує 0,4-0,6%. В інших сульфідах, наприклад, в станіні вміст кадмію - 0,003-0,2%, в галеніті - 0,005-0,02%, в халькопіриті - 0,006-0,12%; з цих сульфідів кадмій зазвичай не витягується.