Мінеральна вата

Мінера́льна ва́та (англ. mineral wool) — волокнистий матеріал, одержуваний з розплавів гірських порід, доменних шлаків або їхніх сумішей[1].

Мінеральна вата
Деформаційні властивості мінеральної вати
Мінеральна вата під мікроскопом

У поняття «мінеральна вата» за ДСТУ ISO 9229:2009[2] включено такі різновиди вати:

  • Скловата (англ. glass wool) — мінеральна вата, виготовлена з розплаву природного піску або скла.
  • Кам'яна вата (англ. rock wool; stone wool) — мінеральна вата, виготовлена переважно з розплаву вивержених гірських порід.
  • Шлакова вата (англ. slag wool) — мінеральна вата, виготовлена з розплаву доменного шлаку.

Сировина та технології виробництва

Для виробництва мінеральної вати застосовують гірські породи габро-базальтового типу і їхні аналоги, осадові породи, вулканічні шлаки, промислові відходи, у тому числі щебінь з доменного шлаку, а також суміші перелічених компонентів та інші сировинні матеріали, що забезпечують одержання мінеральної вати і пройшли радіологічний контроль.

При виробництві мінеральної вати гірські породи, розплавлені у вагранках, ванно-дугових або електродугових печах, і вогняно-рідкі шлаки перетворюють на волокна дуттьовим, відцентровим чи відцентрово-дуттьовим способом.

Мінеральна вата (залежно від виду вихідної сировини) може мати різну структуру волокнистості, задану технологічно: горизонтально-шарувату, вертикально-шарувату, гофровану або просторову, що визначає можливості її застосування в тих чи інших конструкціях.

Класифікація

Вату (кам'яну та шлакову) в залежності від діаметра волокна підрозділяють на три види[3]:

  • ВМСТ — вата мінеральна із супертонкого волокна діаметром від 0,5 до 3 мкм;
  • ВМТ — вата мінеральна із тонкого волокна діаметром від 3 до 6 мкм;
  • ВМ — вата мінеральна діаметром волокна від 6 до 12 мкм.

Довжина волокон мінеральної вати переважно 5…60 мм.

Властивості

Мінеральна вата відзначається малою об'ємною масою (75—125 кг/м³), низьким коефіцієнтом теплопровідності (при температурі 25 ± 5 °С становить 0,045…0,050 Вт/(м·К)), хорошими звукоізоляційними властивостями, вогнестійкістю, морозостійкістю та низькою гігроскопічністю[3].

Використання

З мінеральної вати виготовляють повсть, мати, плити та інші вироби. Використовують їх для теплоізоляції устаткування (печі, трубопроводи тощо) з температурою до 700 °C, тепло- і звукоізоляції будівельних конструкцій (стін і перекрить), вогнезахисту конструкцій і як звукоізоляційний матеріал у перегородках та акустичних екранах.

Вироби з мінеральної вати виготовляються без синтетичного зв'язуючого або із синтетичним зв'язуючим.

Без синтетичного зв'язуючого виготовляють такі вироби:

  • Мати теплоізоляційні прошивні мінераловатні в обкладках або без них.
  • Мати мінераловатні прошивні будівельні  в обкладках або без них.
  • Шнури теплоізоляційні.

З синтетичних зв'язуючих виготовляють такі вироби:

  • Плити мінеральні теплоізоляційні на синтетичному зв'язуючому.
  • Фасонні вироби на синтетичному зв'язуючому.

Синтетичне зв'язуюче — це як правило фенолоспирти, фенолформальдегідні чи карбамідні смоли.

Див. також

Примітки
  1. «Мінеральна вата» в УРЕ
  2. ДСТУ ISO 9229:2009 Теплоізоляція. Словник термінів(ISO 9229:2007, IDT)
  3. ДСТУ Б В.2.7-94-2000

Джерела
  • ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) Будівельні матеріали. Вата мінеральна. Технічні умови.
  • ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) Будівельні матеріали. Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні. Технічні умови.
  • ДСТУ Б В.2.7-99-2000 (ГОСТ 22950-95) Будівельні матеріали. Плити мінераловатні підвищеної жорсткості на синтетичному зв'язуючому. Технічні умови.
  • Справочник по производству теплозвукоизоляционных материалов [Текст]: справочное издание / М-во пром-сти строит. материалов; Всесоюз. науч.-исслед. ин-т теплоизоляцион. и акуст. строит. материалов и изделий ; Ред., предисл. Ю. Л. Спирин, Сост. В. Василяускас и др. . — М.: Стройиздат, 1975. — 432 с. (рос.)
  • Сырьё для производства минеральной ваты в СССР: Каталог-справочник / Сост. В. М. Василяускас. — Вильнюс, 1977. — 106 с. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.