Волосся Пеле

«Волосся Пеле» (англ. Pele's hair — волосся богині Пеле) — ниткоподібна (або капілярна) форма лави у вигляді волокон з вулканічного скловолокна[1]. Нитки утворюються за рахунок розтягування розплавлених базальтових фонтанів, потоків, лавопадів і сплесків лави, яка швидко остигає в повітрі на вітрі.

Волосся Пеле, на острові Гаваї

Термін
Під мікроскопом

У 1840 році геолог Джеймс Дена описав волосся Пеле (англ. Pele's hair) на вулкані Кілауеа[2].

В сучасну наукову літературу цю волосовидну капілярну форму лави ввів в 1967 році американський вулканолог Гордон Макдональд. Він назвав її гавайських терміном, на честь Пеле — богині вулканів, відомої в гавайській міфології як володарка вогню і сильного вітру[3].

В Ісландії такі вулканічні утворення називають «відьомським волоссям» (ісл. nornahár)[4].

Опис
У кратері Сантьяго Масая (вулкан)

Утворюються з лави з температурою близько 1160 °C[5].

Волосся Пеле — тонке і легке, тому вітер розносить його на великі відстані. Воно відкладається в тріщинах і зниженнях рельєфу.

Волокна мають золотисто-жовтий колір, блищать на сонці, схожі на людську волосину або тонку суху соломку. Довжина значно варіюється (вкрай ламкі), зазвичай 5-15 см (рідко до 2 м), діаметр 0,5-2 мм[6].

Волокна дуже тендітні, з часом, на вітрі і при трясці руйнуються і перетворюються на пісок і пил.

Поширення

Волосся Пеле широко представлено навколо діючих вулканів з високотемпературною (дуже текучою рідкою) лавою, особливо на вулкані Кілауеа на острові Гаваї, США.

Зустрічається також на інших активних вулканах:

  • Італія — вулкан Етна
  • Ісландія — активні вулкани
  • Нікарагуа — вулкан Масая
  • Ефіопія — вулкан Ертале

Виробництво і застосування

Застосовується як ізоляційні і фільтрувальні матеріали.

Цікаві факти

Гавайці традиційно вважають, що вони повинні жити в гармонії з усіма природними створіннями, тому не рекомендують збирати будь-які форми лави, тим більше що «волосся Пеле» неможливо перевозити через їх крихкість. Крім того, Федеральний закон забороняє брати що-небудь з національних парків. Щороку велика кількість лави відправляється назад на Гаваї людьми, які вірять, що стали невдачливими після того, як привезли її додому[7][8][9]

Див. також
Перший опис Волосся Пеле 1849 рік.

Література
  • Gill. R. Igneous Rocks and Processes: A Practical Guide. Hoboken, N.J.: Wiley-Blackwell, 2010.
  • Lopes R. The Volcano Adventure Guide. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2005.
  • MacDonald G. A., Abbott A. T., Peterson F. L. Volcanoes in the Sea: The Geology of Hawaii. Honolulu: University of Hawaii Press, 1983.
  • Nimmo H. Pele, Volcano Goddess of Hawai'i: A History. Jefferson, N.C.: McFarland & Co., 2011.

Посилання

Примітки
  1. Shimozuru, Daisuke (1994). BF00279606 Physical parameters governing the formation of Pele's hair and tears. Bulletin of Volcanology 56: 217–219. doi:10.1007/BF00279606.[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Dana J.D. On the Hawaiian Islands // United States Exploring Expedition: During the year 1838, 1839, 1840, 1841, 1842. Vol. 10: Geology. New York, London: G. Putnam, 1849. — P. 155—284.
  3. MacDonald G. Basalts: the Poldervaart treatiseon rocksof basaltic composition // 1967. — Vol. 1. — P. 49.
  4. Duffield, W. A. (1977). Some characteristics of Pele's hair. Journal of Research of the U. S. Geological Survey 5 (1): 93–101.
  5. Katsura, Takashi (1967). Pele's hair as a liquid of Hawaiian tholeiitic basalts. Geochemical Journal 1: 157–168.
  6. Herzog G. F. et al. (2009). Isotopic and elemental abundances of copper and zinc in lunar samples, Zagami, Pele's hairs, and a terrestrial basalt. Geochimica et Cosmochimica Acta 73: 5884–5904. doi:10.1016/j.gca.2009.05.067.
  7. / Pele, Hawaii Goddess of Fire: Hawaiian Legend ⋆ Mythical Realm. 22 серпня 2016.
  8. The Legend Behind Hawaii's Goddess of Fire. Roberts Hawaii.
  9. Moon, Grandmother. Hawai'ian Volcano Goddess, Madame Pele.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.