Мінливець малий
Мінливець малий, мінливець Ілія[2] (Apatura ilia) — метелик з родини сонцевики (Nymphalidae), поширений у Європі та Азії, зокрема в Україні.
? Мінливець малий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Apatura ilia (Denis & Schiffermüller, 1775)[1] | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Опис
Розмах крил від 6,4 до 7 см. Крила зверху бурі із білими плямами, частина яких зібрані у поперечну стрічку, яка йде через переднє і заднє крило. У задній частині заднього крила наявне невелике рудувате вічко. Колір крил змінюється із бурого до синього і фіолетового залежно від кута зору, що пов'язано із особливим розташуванням лусок, звідси і назва «мінливець».
Для мінливця є характерним виражений статевий диморфізм. Самиці є лише трохи більшими за самців, мають більше коричневого відтінку та практично без синьо-фіолетового полиску зверху.
Спосіб життя
Імаго можна зустріти в лісах на галявинах, на степових ділянках, вздовж лісових доріг, у містах. Його улюблені місця — калюжі, тваринний послід, дерева, з яких витікає сік. Літає здебільшого у спекотні години. У прохолодну погоду метелики лишаються у своїх схованках. Імаго з'являються з початку червня до кінця липня, у південній частині ареалу розвивається друге покоління у сервпні-вересні.
Гусениці живляться листям декількох видів верб, тополь, осикою.
Поширення
Вид поширений у Євразії. В європі відомий всюди, окрім крайньої півночі та півдня. В Азії займає помірний пояс, а також субтропічний у Сіхідній Азії. В Україні живе всюди, окрім степової зони та Криму. Зустрічається в листяних і мішаних лісах.
Примітки
- Apatura at funet
- Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
Джерела
- Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005). Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського. с. 145. с. 232.