Мінцер Озар Петрович

Мінцер Озар Петрович
Народився	24 червня 1940 (81 рік); Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	професор
Alma mater	радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1967) і Київський медичний інститут (1963)
Заклад	Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Посада	завідувач кафедри медичної інформатики
Звання	професор
Ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	М. М. Амосов
Відомі учні	Краснов Володимир Володимирович
Нагороди	;

|рід діяльності= |вчене звання= |науковий ступінь=

Озар Петрович Мінцер — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Міжнародної академії інформатики, Української академії інформатизації та Академії технологічних наук України, завідувач кафедри медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Біографічні відомості

Народився 24 червня 1940 року у сім'ї службовців у місті Києві. Після закінчення середньої школи в 1957 р. вступив за конкурсом до Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, який закінчив із відзнакою у 1963 р. за спеціальністю «Лікувальна справа». Одночасно навчався на радіофізичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який успішно закінчив у 1967 р. за спеціальністю «Радіофізика».

Освіта

У 1963 р. закінчив із відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця (нині Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), лікувальний факультет; у 1967 р. — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, радіофізичний факультет.

Захист дисертаційних робіт

Будучи учнем академіка М. М. Амосова, захистив у 1965 р. кандидатську, а в 1972 р. — докторську дисертацію з медичних наук на тему: «Діагностика та прогнозування результатів оперативного втручання у хворих з пороками серця за допомогою ЕОМ». У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію з технічних наук. З 1978 р. — професор зі спеціальності «Біологічна і медична кібернетика».

Лікувальна і наукова діяльність

Лікувальну та наукову діяльність розпочав у 1963 р. після закінчення Київського медичного інституту в клініці серцевої хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії. У 1973 р. був обраний до Міжнародної федерації з інформатики /ІЕІР/. З 1985 р. по тепер — завідувач першої в країні кафедри медичної інформатики. 1993—2005 рр. — декан факультету підвищення кваліфікації викладачів. З 2005 р. — директор наукового навчально-методичного центру дистанційної освіти.

Перелік ключових публікацій

Книги, підручники, монографії:

Проблемы медицинской кибернетики. — М.: Наука, 1972. — 311 с. — Совм. с Л. П. Чепким, А. А. Цыганием, С. Я. Заславским.
Статическое моделирование основных жизненных функций при митральных пороках сердца. — К.: Здоров'я, 1980. — 184 с. — Совм. с А. А. Цыганием, Л. П. Чепким.
Клиническое прогнозирование. — К.: Здоров'я, 1983. — 144 с. — Совм. с Ю. Т. Цукановым.
Інформаційні технології в охороні здоров'я і практичній медицині: У 10 кн. Кн. 5. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 350 с.: іл. — Сум. з Ю. В. Вороненком, В. В. Власовим.
Інформаційні технології в хірургії — К.: Вища школа, 2004. — 423с.: іл. — Сум. з В. З. Москаленком, С. В. Веселим.
Нові технології навчання менеджменту в медицині / Заг. ред. Ю. В. Вороненка, Н. Г. Гойди, О. П. Мінцера, М. Мітчела. — К.: Книга плюс, 2009. — 416 с.

Статті:

Концепція інформатизації охорони здоров'я України // Медична інформатика та інженерія. — 2012. — № 3. — С. 5-29.
Promissory Concept of medical education // Journal of European CME. — 2015. — V. 4. — 25135.
Концептуально — технологічні підходи в створенні єдиного медичного освітнього простору // Медична інформатика та інженерія. — 2015. — № 1. — С. 5-9.
Про загальне впорядкування медико-біологічних знань. Створення онтології // Медична інформатика та інженерія. — 2014. — № 2. — С. 5-8.
Ризик виникнення освітньої сингулярності: тенденції та можливі наслідки // Медична інформатика та інженерія. — 2013. — № 1. — С. 4-11.

Міжнародна співпраця

Головний ідеолог нового міжнародного руху «Здоров'я в гармонії» заснованого на комп'ютерних оцінках і технологіях. У період 1985—1993 рр. він був радником ВООЗ. Мінцер О. П. був експертом Всесвітньої організації охорони здоров'я із питань нових технологій, проблем здоров'я, математичного моделювання захворюваності тощо. Від 1973 року — член Міжнародної федерації з обробки інформації (ІРІР); з 1995 — дійсний член Міжнародної академії інформатизації. Озар Петрович проводить активну міжнародну та просвітницьку діяльність: 1988—1993 — фестиваль «Здоров'я в гармонії» (ВООЗ, Швейцарія, м. Женева — Київ), співкерівник проекту; 1989—1995 — «Первинна медико-санітарна допомога в Європі» (ВООЗ, Швейцарія, м. Женева), регіональний керівник, сумісно з Інститутом первинної медико-санітарної допомоги (Нідерланди, м. Утрехт) і Центром первинної медико-санітарної допомоги (Казахстан, м. Алма-Ати); 2002 — «Охорона здоров'я в Україні» проект ПРООН (програма розвитку ООН); 2004 — програма «ІМS Simple Sequencing and SCROM 2004: Асhieving Мultile & Аdaptive Learning Path Design Strategies in SCROM Content» (європейські освітні організації Еuropean IMS та GIUNTI Labs); 2004—2009 — Проекти ЄС, що були спрямовані на реформування в сфері охорони здоров'я України, тощо.

Володіє: українською, російською, англійською, німецькою мовою.

Нагороди

Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2000), ордени «За заслуги» ІІІ-го ступеня (2003), ІІ-го ступеня (2008), Преподобного Агапіта Печерського ІІ ступеня (2008), Медаль «Імені Леонарда Ейлера», Європейська академія природничих наук (2009), Хрест Пантелеймона Цілителя (2010), Медаль «Імені академіка Глушкова» (2011).

Почесні грамоти та подяки, в тому числі Подяка Президента України (1999), Почесна грамота Верховної Ради України (1998, 2005), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2007), Почесна грамота Національної академії наук України (2011). Неодноразово нагороджений відзнаками Міністерства охорони здоров'я України.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.