Мінінський заказник

Мінінський державний природний заказник (рос. Мининский государственный природный заказник) Російський природний (біологічний) заказник, розташований на території Астраханської області Південного федерального округу. Згідно з положенням заказник є особливо охоронною природною територією, яка має особливе значення для збереження та відновлення природних комплексів та їхніх компонентів та підтримки екологічного балансу[1].

Мінінський державний природний заказник
46°01′45″ пн. ш. 48°14′25″ сх. д.
Розташування:  Росія
Площа: 200 га
Заснований: 10 березня 1986
Керівна
організація:
Служба природокористування та охорони навколишнього середовища Астраханської області
Країна  Росія

Географія

Заказник розташований на території Раздорської сільради Камизяцького району Астраханської області. Займає північну частину річкового острова Мінінський, обмеженого з сходу протокою Волги Велика Чорна, на заході — єриком Костиль. На півдні заказник відокремлений єриком Мінченок, який розділяє острів навпіл.

Історія

Резерват був утворений 10 березня 1986 року як мисливський заказник рішенням виконкому Астраханської обласної ради № 165. 9 квітня 2007 року мисливський заказник був переформований у державний природний (біологічний) заказник постановою уряду Астраханської області № 124-П[2].

Біоценоз

У заказнику охороняються об'єкти тваринного та рослинного світу, які занесені до Червоної книги Астраханської області: серед птахів — пролітні перепілка звичайна та деркач (коростель), серед рослин водяний горіх астраханський (чилім, рогульник). До мисливських видів відносяться птахи фазан, куріпка сіра, а також кабан.

Екологія

Задачами роботи заказника є:

  • збереження та відтворення об'єктів тваринного і рослинного світу, а також збереження середовища їхнього проживання та підтримка цілісності угрупувань, що склались на території, що входить у межі заказника;
  • проведення біотехнічних заходів з ціллю створення найбільш надійних умов проживання об'єктів тваринного світу, що охороняються;
  • забезпечення всановленого режиму охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин;
  • систематичне проведення облікових робіт, науково обґрунтоване регулювання чисельності мисливських тварин в установленому порядку;
  • співпраця у проведенні науково-дослідницьких робіт без порушення встановленого режиму заказника;
  • пропаганда серед населення задах охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.