Міні-Нептун

Міні-Нептун (іноді газовий карлик) — клас планет, менших за розміром від Урана й Нептуна і з масою не більше 10 мас Землі. Такі планети мають щільні воднево-гелієві атмосфери. У планет можуть зустрічатися кам'янисті й крижані шари та океани з рідкої води, аміаку або їх сумішей. Міні-Нептуни мають невеликі ядра, які складаються з летких речовин із низькою щільністю[1]. Теоретичні дослідження таких планет засновані здебільшого на відомостях про Уран і Нептун. За відсутності щільної атмосфери газові карлики можна було б класифікувати як планети-океани[2].

За сучасними оцінками, межа між скелястими й газоподібними планетами невелика і становить близько 1,6 (у масивніших — до 6) радіусів Землі. Але маси різних планет можуть коливатися в широких межах залежно від їхнього складу. Діапазон мас може варіюватися від 1 до 20 мас Землі[3][4]. Кілька вже виявлених екзопланет, імовірно, є газовими карликами. Такий висновок зроблений на підставі значень їхніх щільності й маси. Наприклад, Kepler 11 f[1] має масу близько 2,3 мас Землі, однак за щільністю не перевищує Сатурн. Найімовірніше, планета є газовим карликом із рідким океаном, оточеним щільною атмосферою з водню й гелію, і лише невеликим скелястим ядром. Інша, ще менша екзопланета, Kepler-138 d, маючи масу, сумірну з масою Землі, має діаметр близько 20 500 км, що свідчить про її низьку щільність[5].

Газові карлики не наближаються до своїх зірок — інакше їх щільна атмосфера зникла би під впливом високих температур і зоряного вітру.