Мірза Мухаммед-Гайдар
Мірза Мухаммед-Гайдар (*8 серпня 1499 — 1551) — військовий і державний діяч Яркендського ханства і Імперії Великих Моголів, історик, поет. Повне ім'я Мірза Мухаммед-Гайдар Дуглатбек ібн Мухаммед Хусейн Гураган.
Мірза Мухаммед-Гайдар | |
---|---|
Народився |
8 серпня 1499 Ташкент |
Помер |
1551 Кашмір |
Діяльність | поет, історик |
Magnum opus | Tarikh-i Rashidid |
Посада | Хан |
Конфесія | іслам |
Життєпис
Походив з могулістанської знаті, племені дуглат. Його рід був правителем фактично незалежної держави Манглай-Субе зі столицею в Аксу. Син Мухаммад Хусейн Гурагана, намісника Ура-Тюбе, та Хуб Нігар-ханум (доньки могулістанського володаря Юнус-хана). Мухаммад Хусейн з дитячих років товаришував із Махмуд-ханом і близько 2 років перебував при дворі тимурида Омар-Шейха II, батька Бабура. Народився Мухаммед-Гайдар 1499 року в місті Шаш, куди втік його батько від родича Мірзи Абу-Бакра, що захопив владу в Манглай-Субе.
1508 року, коли Мухаммед Шейбані завоювали Шаш, разом з родиною втік до Кара-Тегіна, де панував до Хосров-шах з династії Тимуридів. У Кабулі Мухаммед Хусейн Гураган був замішаний у змові проти Бабура, який зі споріднених почуттів (матір Бабура — Кутлук Нігар-ханум —була сестрою дружини Мухаммед Хусейна і матеріМухаммеда Гайдара) пощадив його, але той змушений був перебрати до Фергани, де бувсхоплений і страчений за наказом Мухаммеда Шейбані. Мухаммада Хайдара рятує довірений його батька Мавлана Мухаммад, і відвозить через Бухару і Бадахшан до Кабула до Бабура.
У 1512 році перебирається до стриєчного брата Султан-Саїда, яким воював проти Мірзи АбуБакра Дуглата та Суюнч-Ходжи-хана, правителя Шаша. У 1514 році підтиском останнього Султан Саїд і Мухаммед Гайдар рушають до Кашгару. Невдовзі завдають поразки Мірзі Абу Бакру, захоплюючи Яркенд, дезасновуєтсьяМогулія (відома як Яркендське ханство). Мухаммад Гайдар займається справами армії та держави, також виховує сина Султан-Саїд-хана — Абд ар-Рашида.
Також очолює низку військових походів держави у Бадахшан, Кафіристан. 1533 року очолив військо, яке захопило Кашмірський султанат, поваливши султана Мухаммед-шаха. За цим підкорив Ладакх, післячого рушив проти Нгаван Намг'яла, володаря Цангу (центральний Тибет). Мухаммедгайдару вдалосяпідкорити західну та центральну частини Тибету, але було втрачено багато коней і обморожено людей. Тому вимушено повернувся до Кашміру, плануючи наступного року здійснити новий похід. У Кашмірі 1534 року дізнався, що в Могулії змінився правитель — ним став Абд ар-Рашид-хан (його вихованець). Не почуваючи себе певно Мірза Мухаммед-Гайдар домовився з кланами Магре і Чаків про визнання Мухаммед-шахом зверхності могульського володаря, після чого залишив Кашмір. Але на шляху довідався про страти беківдуглатів, тому втік до Бадахшану.
Звідси перебрався до Кабулу, а потім рушив до Агри, де зустрівся з могольським падишахом Хумаюном, якого переконав надати військову допомогу для підкорення Кашміру.
1540 року зновувдерся до Кашмірського султанату, повалив Мухаммед-шаха, поставив на трон Назук-шаха, проте Мухаммед Гайдар став фактичним володарем Кашміру. Спробі Назук-шаха посилити свій вплив завадив Мірза Мухаммед Гайдар. Останній того ж року відбив спробу Каджі Чаки відновити на троні Ісмаїл-шаха.
1543 року погиркався з впливовими кашмірськими кланами Магре і Чакі. 1544 року Мухаммед гайдар завдавпоразки клану Чакі. 1545 року відімені султана Назук-шаха визнав зверхність падишаха Хумаюна, який в цей час зайняв Кабул. До 1546 року Мухаммедгайдар значно зміцнився в Кашмірі. 1548 року підкорив Балтистан і встановити зверхність над Ладакхом.
1550 року вдалося попередити загрозу з боку сурійського падишаха Іслам Шаха, якому було відправлено в подарунок багато шафрану. Тому той відкинув пропозицію Чаків повалити Мірзу Мухаммед-Гайдара. Останній також почав переслідувати шиїтів, суфіїв, насамперед тарикату Нурбаші, яка підтримувала Чаків, та заборонив шафійський мазгаб.
1551 року спалахнуло повстання горян, на бік яких перейшов клан Магре. В наступних битвах Кара-Багадур, родич Мірзи Мухаммед-Гайдара, зазнав поразки і потрапив у полон. Зрештою Мухаммед-Гайдар у жовтні був вбитий при штурмі фортеці Манар.
Творчість
З його доробку зберіглося 2 праці: «Таріхі Рашиді» (Історія Рашида) — історія могулів і ханів Чагатаїдів у Кашгарії та Могулістані (складено фарсі), поема тюркською мовою «Джахан-наме» (написано під псевдонимом Аяз).
Історична праця присвячена була могульському правителя Абд ар-Рашид-хану. Серед інших подій надає своє розуміння розпаду держави кочових узбеків, описує важливі факти заснування Казахського ханства в 1465 році, зокрема особисту зустріч Мухаммед-Гайдара з казахським ханом Касимом, а також численні унікальні факти з історії, звичаїв та традиції казахів, киргизів Тянь-Шаня, могулів, кашмірців (цьому присвячено 8 глав) та тибетців, мешканців Кафіристану. Надаєтсья опис міст та географія регіонів, де побував автор. Ця праця користувалася повагою у сучасників, наступні історики також широко її використовували.
Пам'ять
- 1999 року встановлено пам'ятник у м. Тараз
- названо вулиці в Алмати, Таразі, Шимкенті, Астані.
- на його честь названо Таразький державний університет
Джерела
- Mansura Haidar (translator): Mirza Haidar Dughlat as Depicted in Persian Sources. 2002
- Hasan, Mohibbul (2005). Kashmir Under the Sultans (Reprinted ed.). Delhi: Aakar Books. ISBN 978-81-87879-49-7.