Істаравшан
Істарафшан (Уротеппа) — місто у Таджикистані. Центр Істаравшанської нохії, одне з найстаріших міст країни та світу — його вік перевищує 2500 років.
Істарафшан тадж. Истаравшан | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
39°54′39″ пн. ш. 69°00′23″ сх. д. | ||||
Країна | Таджикистан | |||
Адмінодиниця | Согдійська область | |||
Столиця для | Істаравшанська нохія, Q4476477? і Ura-Tyube Okrugd | |||
Засновано | VI ст. до н. е. | |||
Площа | 900 км² | |||
Населення | 58600 тис. осіб (2013) | |||
Висота НРМ | 1000 м м | |||
Міста-побратими | Красноярськ (2000) | |||
Часовий пояс | UTC+5 | |||
Номери автомобілів | 02РТ | |||
GeoNames | 1220253 | |||
OSM | ↑3279374 ·R (Согдійська область) | |||
Поштові індекси | 735610 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Істарафшан Істарафшан (Таджикистан) | ||||
| ||||
| ||||
Істарафшан у Вікісховищі |
Географія
Істарафшан розташований на півночі Таджикистану у передгір'ях Туркестанського хребта. Відстань від обласного центру — Худжанда 78 кілометрів. Місто розташовано на висоті 1000 метрів над рівнем моря. Клімат м'який, зима — багатосніжна, літо не гаряче, сухе.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.3 °C (77.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1 °С (30.2 °F).[1]
Клімат Істарафшана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −1 | 0,8 | 6,8 | 13,6 | 18,3 | 23,2 | 25,3 | 23,5 | 18,6 | 12,4 | 6,6 | 1,9 | 12,5 |
Норма опадів, мм | 67.9 | 72.3 | 104.3 | 103.2 | 74.4 | 15.6 | 9 | 2.2 | 5.7 | 46.1 | 53.4 | 64.9 | 619 |
Днів з опадами | 9,9 | 10,4 | 12,4 | 11,5 | 9,5 | 3,5 | 2,1 | 1,1 | 1,7 | 5,8 | 7,4 | 9,5 | 84,8 |
Вологість повітря, % | 70.3 | 68.8 | 63.6 | 59.1 | 51.8 | 39.8 | 38.7 | 40.8 | 43.6 | 54.3 | 61.9 | 69.2 | 55.2 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
За письмовими джерелами і деякими археологічними даними відомо, що в VI-IV столітті до нашої ери у зв'язку з розвитком ремесел і торгівлі в осілих середньо азійських областях виникали населені пункти міського типу. Окрім Самарканду одним з них був Істарафшан, а у минулому Киропіль (Курушкада), названий так за іменем засновника перської держави Кира-Куруша (529-559 рр до нашої ери).
До періоду, коли Олександр Македонський завоював Середню Азію Курушкада був добре укріпленим містом, а в його обороні взяли участь 18 тисяч людей, Александр Македонський зумів його взяти лише хитрістю — саме біля його стін він отримав перше поранення.
Вперше місто під назвою Уротеппа згадується у таджикського історика Абдураззока Самарканді (1413–1482) У його працях описуються події 1409–1410 про прийняті Улугбеком заходи з покарання чи призначення різних осіб, а також що сам хан поїхав в Ура-Тюбе («Уратеппа яйлоки»).
Наприкінці XV століття місто знаходилось під владою тимуридського правителя Султана Махмудхона. У його указі (ярлику), який датований 1449 роком Ура-тюбе названий Уротеппа.
Наприкінці 40-50-х років XVIII століття тут утворилось самостійне Уротеппинське феодальне володіння. Наприкінці XIX століття воно втратило ряд територій, які були захоплені Бухарським та Кокандським ханствами.
2 жовтня 1866 року після штурму міста Уротеппа військами генерала Крижановського місто перейшло під контроль Російської імперії. Наприкінці XIX та на початку XX століття місто залишалось одним з центрів ремесла і торгівлі, садоводства та городництва. Також це був один з центрів виноробства. Після російського завоювання за даними 1871 року у місті було 4 медресе та 19 шкіл, де навчалось 477 учнів.
У 1875 році через місто була прокладена телеграфна лінія, яка з'єднала Ташкент та Самарканд.
Після Жовтневого перевороту почалось встановлення радянської влади у Таджикистані. Міська організація Російської комуністичної партії була створена 15 липня 1918 року.
У 1919 році у місті працювало 8 шкіл, де навчалось 315 учнів, перша десятирічка була збудована у 1929 році. Того ж року з'явились кінотеатр, амбулаторія, електростанція, готель, жіночий клуб, одна семирічка та одна початкова школа. У 1929 році здали в експлуатацію станцію радіомовлення і лінія телеграфу-телефона Уротеппа-Душанбе.
Місцевий завод нарощував виробництва вина, яке представлено марками «Ганчі», «Точікістон».
У 1940 році відкрився міський театр.
Ремесло
Істарафшан є одним з найбільших центрів ремесла, зокрема різьби по дереву, гончарних виробів та вичинці шкіри.
Пам'ятки архітектури
Місто багате на древні середньовічні історичні пам'ятки, з них 7 історичних республіканського значення, 14 пам'яток архітектури міського значення, 30 — обласного значення, 59 — республіканського значення, серед яких найважливіші городище Муг-теппа, фортеця Ках-каха, Чилдухтарон, медресе кук-гумбаз, мавзолей Боботаго, Худоера, Бвлямі, Хазраті Шох, ансамбль Сари Мазор, Чоргумбаз, 5 житлових будинків Хайдара Рахматова, Абдулло Шамсиева. [3]
Спорт
У чемпіонаті Таджикистану місто представляє ФК «Істарафшан», його домашній стадіон розраховано на 15 тисяч місць. [4]