Міріам (пророчиця)

Міріам співає гімн Господу

Вперше Міріам згадується в розповідях про раннє дитинство Мойсея. Коли його мати, в силу жорстокого наказу фараона, не могла довше тримати у себе свого тримісячного хлопчика і змушена була залишити його на річці, старша дочка Міріам здалеку спостерігала за опущеною в Ніл в кошику дитиною, і коли кошик з дитиною витягнула з води дочка фараона, сестра врятованого Мойсея запропонувала царівні привести для нього годувальницю з єврейок. Привела вона свою матір, якій і доручили вигодувати власну дитину (2 М. 2:1-9).

Про життя Міріам в Біблії розповідається мало. Після чудесного переходу євреїв через Червоне море пророчиця Міріам співала гімн Господу на чолі хору з жінок, що танцювали і грали на литаврах (2 М. 15: 20,21). Далі розповідається, що в покарання за ремствування Міріам і Аарона з приводу одруження Мойсея на ефіопці Міріам була уражена проказою і була ізольована на сім днів (4 М. 12).

Її пророчий дар, як і дар Аарона, ставиться нижче пророчого дару Мойсея (4 М. 12:5-8). Проте вона, разом з Мойсеєм і Аароном, вважається посланником Божим для керівництва євреями під час їх скитань по пустелі (Мих. 6:4).

Міріам померла на 40-му році після Виходу з Єгипту в місті Кадеш, де і була похована (4 М. 20:1).

Міріам і Аарон перед Мойсеєм.

Міріам народилася в той час, коли єгиптяни гнобили євреїв непосильними податками (2 М. 1:14), тому її ім'я може також означати «гіркі».[1]

Вона називалася також «Пуа» і, подібно до своєї матері, була повитухою[2], у віці п'яти років вона була вже в стані допомагати останній.[3]

Міріам мала сміливість сказати фараону, що він може бути покараний Богом за жорстоке ставлення до Ізраїлю, чим піддала своє життя великій небезпеці.[4]

Коли її батько, Амрам, віддалився від її матері через жорстоке розпорядження про побиття немовлят, Міріам вмовила батька повернутися до матері; вона співала й танцювала в день повторного шлюбу своїх батьків.[5] Вона передбачила батькові, що в нього народиться син, який визволить Ізраїль від єгипетського рабства. Коли народився Мойсей, її батько поцілував дочку, кажучи: «Твоє пророцтво, моя дочка, виповнилося». Але потім, коли довелося кинути дитину в річку, батьки стали дорікати їй. Міріам пішла до річки (2 М. 2:4), щоб бачити, яким чином збудеться її пророцтво.[6]

Міріам називалася також іменами: Ефрата, Хела, Наара, Азува, Іеріот, Цогар, Церет, Етна і Ахархел[7], які дані були їй з різних приводів:[8] Міріам була дружиною Калева бен-Єфунне або бен-Хецрон, якому народила сина Ора (Хура).[9] Коли вона змарніла (звідси її ім'я Хела), чоловік покинув її (звідси ім'я Азува), та згодом вона поправилася, виглядала зовсім молодою (звідси ім'я Наара), і вона повернулася в будинок чоловіка.[10]

Міріам була прародителькою Веселеїла (Бецалеля), будівельника скинії, і царя Давида.

Міріам вважається також рятівницею Ізраїлю.[11] За заслуги Міріам євреїв в пустелі супроводжувало чудесне джерело (криниця Міріам) з якого безперервно текла вода. Зі смертю Міріам це джерело зникло.[12]

Міріам, подібно до Мойсея й до Аарона, померла від небесного поцілунку,[13] так як ангел смерті не мав доступу до неї; хробаки також не можуть торкнутися її тіла.[14]

102 Міріам — астероїд головного поясу

Ветхозаветные истоки проблемы женской духовности