Мойсей

Мойсе́й (івр. משה‎ — Моше́; араб. موسى‎ — Му́са) — біблійна особа із Закону Мойсея у Старому Заповіті. За Біблією — вождь і законодавець народу єврейського, пророк і перший священний автор. Для юдеїв, християн і мусульман та вірних інших авраамічних релігій Мойсей є одним із Найбільших пророків.

Мойсей
івр. מֹשֶׁה‎
Народився 1393 до н. е.[1]
Land of Goshend, Стародавній Єгипет[2]
Помер 1273 до н. е.[3]
Нево, Моав[4]
Національність Ізраїльтяни[5]
Місце проживання Єгипет[6]
Синайський півострів[6]
Midiand[6]
Діяльність військовий керівник, релігійний лідер, законодавець, чудотворець, пастух
Галузь moral philosophyd
Відомі учні Ісус Навин[7], Eleazard[7] і Пінхас[7]
Знання мов Canaanited і єгипетська[6]
Посада Епоха Суддів і пророк[8]
Попередник Ісус Навин
Батько Amramd
Мати Jochebedd
Брати, сестри Аарон і Міріам
У шлюбі з Ціппора і Tharbisd
Діти Gershomd[9] і Eliezerd[10]

У Книзі Виходу розповідається, що Мойсей вивів євреїв із єгипетського полону в Обіцяну землю, водив 40 років по пустелі, отримав від Бога Десять заповідей на горі Синай і помер, не діставшись до святої землі.

Більшість незалежних дослідників Біблії вважають, що Мойсея ніколи не було — інших джерел, в яких про нього мовилося б, немає[11]. Талмудичний юдаїзм вважає, що Мойсей жив у роках 1391—1271 до нової доби, святий Єронім наводить як дату народження 1592 рік до Різдва Христового [12].

Історія Мойсея

За Біблією Мойсей народився у сім'ї єврея за походженням із коліна Левіїного[13], мав брата Аарона (у мусульман Гаруна або Гаруна Абуль-Фараджа) та сестру Міріам (у мусульман — Маріам).

Коли народився Мойсей, його мати три місяці приховувала його народження через наказ фараона вбивати єврейських немовлят-хлопчиків, а потім поклала дитину в кошик і залишила на березі річки. Дитину знайшла дочка фараона і вирішила взяти її собі, а рідна мати вигодувала його. Коли Мойсей виріс, він зрозумів, що євреям в Єгипті живеться дуже тяжко: вони важко працюють і зазнають знущань. Згодом, коли фараон хотів покарати Мойсея за вбивство єгиптянина, той втік в землю Медіамську, де одружився з Ціппорою та мав з нею двох синів — Ґершома і Еліезера (Вих. 18:1-4).

Вихід з Єгипту

Одного разу Мойсею явився Господь у вигляді куща, що горів вогнем, і сказав, звертаючись до нього, що розуміє страждання свого народу і вирішив звільнити його і вивести в іншу землю, тому Мойсей мав піти до фараона, всім розповісти про своє видіння і передати волю Господа. Проте фараон не погодився відпустити ізраїльський народ з Єгипту, а життя євреїв ще погіршилося. І тоді Господь послав десять кар на Єгипет: вода перетворилася на кров, трапилося нашестя жаб та мух, епідемія виразки, град, сарана та густа темрява, смерть всіх єгипетських первістків та всього первородного від тварин. Лише після цього фараон відпустив євреїв і після 430 років життя в Єгипті вони залишили його. Ця подія — вихід євреїв з Єгипту — велике свято для юдеїв. Цього дня вони святкують Песах. У Старому Заповіті детально описані правила святкування Песаху.

Перехід через Червоне море

Мойсей повів своїх людей на схід у довгу подорож до Ханаану. Похід проходив повільно і тричі зупинявся на відпочинок ще перед кордоном Єгипту. Тим часом фараон передумав і послав їм навздогін велике військо. Опинившись між полками фараона й морем, ізраїльтяни занепали духом, але Книга Вихід розповідає про те, що Бог розділив води так, що вони змогли безпечно перейти через море по суші. Коли єгипетське військо спробувало піти за ними, Бог знову зімкнув води, і єгиптяни втопилися.

Народ Мойсея пішов далі до Марси й ішов три дні пустелею Шур, не знаходячи води. Але врешті вони добралися до Еліму, де їх зустріли 12 джерел та 70 пальм. З Еліму вони пішли далі й через 45 днів добралися до пустелі Сін, і ще далі до долини Рефідім, чим завершився перехід через Червоне море.

Гора Синай та Десять заповідей

Біблія розповідає, що після переходу через Червоне море, коли Мойсей привів ізраїльтян у пустелю, Бог призвав його на гору Синай, на те саме місце, де Мойсей розмовляв із охопленим полум'ям кущем, а також добув воду зі скелі ударом патериці. Мойсей жив на горі 40 днів та 40 ночей, і за цей проміжок часу він отримав безпосередньо від Бога Десять заповідей. Потім Мойсей спустився з гори з наміром передати заповіді своєму народу, але в долині він побачив, що його люди всупереч велінню Бога спорудили собі Золотого тельця. Сильно розлютившись, Мойсей кинув таблиці з заповідями на землю й розбив їх, а потім наказав своєму власному племені, левітам, пройтися по табору й убити всіх, хто продовжував поклонятися ідолу, включно із родичами й друзями. Левіти убили 3000 людей. Потім Бог звелів Мойсею написати дві інші таблиці замість тих, що він розбив, тож Мойсей знову піднявся на гору, знову жив там 40 днів та ночей, і, повернувшись, нарешті передав заповіді своїм людям. За це євреї називають Мойсея «Законодавцем».

Блукання в пустелі
Мойсей тримає мідного змія, який лікував ізраїльтян від отруйних укусів змій. Картина Джона Еверетта Мілле

Коли народ прийшов у Мару, вода там була гіркою, і люди стали нарікати на Мойсея, але він кинув у воду дерево, й вона стала смачною. Провіант, винесений із Єгипту підійшов до кінця, й знову люди нарікали на Мойсея та Арона, говорили, що краще б їм було померти в Єгипті, але Бог вчинив манну небесну, яка випадала щоранку. Коли народ отаборився у Рефідимі, там не було води, й знову люди скаржилися. Тоді Мойсей ударив патерицею в скелю, і звідти побігла вода.

Коли на народ напали амалекітяни, Мойсей звелів Ісусу Навину очолити людей, а сам став на пагорбі з божою патерицею в руках. Поки Мойсей тримав патерицю над головою, євреї перемагали, але, коли він опускав руки, амалекітяни починали брати верх. Оскільки Мойсей втомлювався, Арон і Хур посадили його на камінь і підтримували кожен одну руку, й ізраїльтяни перемогли.

Коли народ прийшов у пустелю Паран, Мойсей послав у Ханаан дванадцять розвідників. Вони повернулися через сорок днів, принесли виноград та інші докази родючості. Хоча всі вони розповідали про те, яка багата та земля, тільки двоє з них, Ісус Навин та Калеб висловили бажання завоювати її. Їх ледь не побили камінням за таку непопулярну думку. Люди стали плакати й проситися назад у Єгипет. Мойсей відмовився від думки знищити ізраїльтян повністю й стати батьком великої нації тільки зі своїх нащадків. Замість цього він сказав народу, що вони блукатимуть у пустелі сорок років, поки всі, кому на ту мить було понад двадцять, і хто відмовився увійти в обіцяну землю, помруть, і тільки їхні діти зможуть увійти в Ханаан і стати його володарями. Наступного ранку ізраїльтяни заголосили, що вони згрішили й хочуть увійти в Ханаан. Мойсей заборонив їм це робити, але ізраїльтяни не послухалися. Вони увійшли в долину, звідки їх витіснили амалекіти та ханаанці.

Спаситель як Мойсей Нового Заповіту
Спаситель страждає на хресті, спасаючи людство. Ікона новгородської школи, близько 1360 року

У християнському й зокрема православному богослів'ї в деяких випадках заведено трактувати Ісуса Христа як Мойсея Нового Заповіту і порівнювати зі старозавітним Мойсеєм. Стверджується, що так само як старожитній Мойсей звільнив старожитніх євреїв, свій народ від неволі єгипетської, так само Ісус Христос спас все людство з полону гріха. Саме на цьому заснована ідея святкування християнського Великодня (Пасхи) відповідника Пасхи старозавітної (єврейської).

Ім'я
Мойсей вибиває воду зі скелі в пустелі, полотно Бак'якки

Завдяки тому, що авраамічні релігії (юдаїзм, християнство й іслам) поширились у всьому світі й мали значний вплив на розвиток людства, історії зі Святого Письма стали складовою частиною культури багатьох народів світу. При цьому ім'я Мойсей отримало різне звучання і написання у вустах різних народів.

Образ Мойсея в історії українського народу
Богдан Хмельницький  — Український Мойсей XVII ст.

Мойсей, як один з духовних праотців людства з точки зору православного віровчення з давніх часів був шанований серед українського народу. Так в Україні було поширене ім'я Мусій, з Мойсеєм порівнювали оборонців віри, вірних синів і захисників українського народу.

Саме «Українським Мойсеєм», «визволителем з ярма лядського і панського» ще за життя і потім протягом кількох століть (XVII—XX ст.) в українських козацьких хуторах і селах називали Богдана Хмельницького, бо за словами Самійла Величка:

Ібо всемогущий Бог і всея тварі Содітель, видяй з імперею, от найвишшого слави своєя престола, возносящаяся до небес, капернауми і титули польськіє, і озлобленіє, аки люду ізраїльському єгипетськоє, вірних в православії непозиблемом зостаючих малоросіян, раб своїх, посла їм яко Мойсея того, о нем же пишем, Богдана Хмельницького і даде єму смисл і розум, чрез которий би возмогл от так тяжкаго іга лядського вольний малоросійський народ освободити і в вожделінную паки приоблекти свободу.

У мистецтві
література:

До образу Мойсея зверталися письменники Альфред де Віньї (французька література), Гергарт Гауптман (німецька література). Серед українських літераторів К. Устиянович, М. Голубець. Іван Франко створив поему «Мойсей», у якій через історію єврейського народу зобразив долю українців.

кінематограф:

Див. також

Примітки
  1. Kantor M. The Jewish Time Line Encyclopedia, New Updated Edition — 2004. — P. 25. — ISBN 978-0-87668-229-6
  2. http://www.biblereferenceguide.com/keywords/moses.html
  3. Kantor M. The Jewish Time Line Encyclopedia, New Updated Edition — 2004. — P. 34. — ISBN 978-0-87668-229-6
  4. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/02572117.2009.10587324
  5. (not translated to grc) Ἰουδαϊκὴ ἀρχαιολογία, Antiquitates Judaicae
  6. Танах
  7. 4 // Preface to Mishneh Torah, Transmission of the Oral Law
  8. http://www.bbc.co.uk/ahistoryoftheworld/about/transcripts/episode43/
  9. 22 // Книга Вихід
  10. 4 // Книга Вихід
  11. William G. Dever 'What Remains of the House That Albright Built?,' in George Ernest Wright, Frank Moore Cross, Edward Fay Campbell, Floyd Vivian Filson (eds.) The Biblical Archaeologist, American Schools of Oriental Research, Scholars Press, Vol. 56, No 1, 2 March 1993 pp.25-35, p.33: 'the overwhelming scholarly consensus today is that Moses is a mythical figure.'
  12. Jerome's Chronicon (4th century) gives 1592 for the birth of Moses
  13. Тобто був із роду Левіїв, Левій — син Якова

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.