Мір Абдул-Азіз
Мір Абдул-Азіз (пушту عبد العزیز هوتک; д/н–1717) — 2-й емір Великого Кандагару в 1715—1717 роках.
| Мір Абдул-Азіз | |
|---|---|
Життєпис
Походив з династії Хотакі, що належала до племенного пуштунського об'єднання гільзаїв. Онук Мір Алі-хана і син Салім-хана. Відомостей про нього обмаль.
1709 року долучився до повстання гільзаїв, яке очолив його брат Мір Вайс, відзначився у знищенні в Кандагарі перської залоги, що складалася переважно з грузин. В подальшому брав участь у війнах з Персією, що намагалася повернути Кандагар під свою владу.
1715 року після смерті Мір Вайса успадкував владу в Великому Кандагарі. Спрямував зусилля на зміцнення держави. Водночас намагався дипломатією домогтися визнання з боку Персії, з якою планував укласти мирну угоду. Втім вожді гільзаїв, відчувши смаку перемоги над персами, бажали нових походів на Герат, Хорасан і Керман. За підтримки знаті Махмуд, небіж Абдул-Азіза, влаштував змову, повалив останнього, захопивши владу. Поховано у мавзолеї поруч зі своїм братом у районі Кокаран міста Кандагар.
Джерела
- Martin Ewans: Afghanistan: A Short History of Its People and Politics HarperCollins, New York, Page 30 ISBN 0-06-050507-9, 2002
- Otfinoski, Steven (2004). Afghanistan. Infobase Publishing. p. 8. ISBN 978-0-8160-5056-7.