Пуштуни

• Пушту́ни, або пашту́ни (від англ. Pashtuns; пушту پښتانه‎, Pəx̌tānə́[1], [пехтане];)
• Пата́ни, або пата́нці (від гінді पठान, Paṭhān; англ. Pathans) — назва індійського походження, яка поширена в британській англійській мові[2][3]; первісно стосувалася лише мешканців районів східніше лінії Дюрана[3][4].
• Афгани, або афганці (від перс. افغان‎‎, Afğân, або бактр. Abgân, αβγανο)[5][6] — етнонім перського походження, відомий з VI ст. Згадується у тратктаті Варахаміхіри у формі Avagāṇa[7], а також працях китайського ченця-буддиста Сюаньцзана.

Історія Афганістану
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффариди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
Дурранійська держава — 1747—1823 рр.
Емірат Афганістан — 1823—1929 рр.
Королівство Афганістан — 1929—1973 рр.
Республіка Афганістан — 1973—1978 рр.
Демократична Республіка Афганістан — 1978—1992 рр.
Північний Альянс — 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат Афганістан — 1996—2001 рр.
Перехідна/транзитна адміністрація — 2001—2004 рр.
Ісламська Республіка Афганістан — 2004—2021 рр.
Ісламський Емірат Афганістан — з 2021 р.
Портал «Афганістан»

Асоціюються із стародавнім племенем пактів (पक्थास, Pakthās), які згадані у Ріг-Веді, під час битви десяти царів[8]. Події умовно датуються 1500—1200 рр. до н. е.

Близько 430 р. до н. е. пактів (Pactyans) згадує і Геродот у своїй «Історії», як войовничий народ на північ від Індії[9].

• 652—705: Ісламське завоювання Афганістану
• 1218—1221: Монгольське завоювання Середньої Азії
• 1709—1738: Хотацька імперія
• 1747—1823: Дурранійська імперія
• 1823—1926: Емірат Афганістан
  • І англійсько-афганська війна (1839—1842)
  • ІІ англійсько-афганська війна (1878—1880)
  • ІІІ англійсько-афганська війна (1919)
  • Громадянська війна в Афганістані (1928–1929)
• 1926—1973: Королівство Афганістан
• 1973—1978: Республіка Афганістан
• 1978—1992: Демократична Республіка Афганістан
  • афгансько-радянська війна (1979—1989)
  • Громадянська війна в Афганістані (1989—1992)
• 1992—2001: Ісламська Держава Афганістан
  • Громадянська війна в Афганістані (1992—1996)
• 1996—2001: Ісламський Емірат Афганістан
  • Громадянська війна в Афганістані (1996—2001)
• Афганістан
  • Війна в Афганістані (2001–2021)

• Y-хромосомні гаплогрупи: R1a (R1a1a-M198) — 67.4 %; G2c (G2c-M377) — 14.7 %[10], L (L-M20) — > 10 %.

• За R1a близькі до брахманів із Західної Бенгалії; маніпурів Індії; таджиків, киргизів; а також, українців.

Етнічна мапа, станом на 1980 рік.

   Пуштуни

   Белуджі

   Пенджабці

   Синдхи

•  Пакистан: 43,444,221 (2021)[11][12]
•  Афганістан: 15,390,402 (2020)[13]
•  Індія: 3,200,000 (2018) [не говорять пуштунською]; 21,677 (2011) [говорять пуштунською][14][15][16]
•  ОАЕ: 338,315 (2009)[17]
•  США: 138,554 (2010)[18]
•  Іран: 110,000 (1993)[19]
•  Велика Британія: 100,000 (2009)[20]
•  Німеччина: 37,800 (2012)[21]
•  Канада: 26,000 (2006)[22]
•  Росія: 9,800 (2002)[23]
•  Австралія: 8,154 (2006)[24]
•  Малайзія: 6,000 (2008)[25]
•  Таджикистан: 4,000 (1970)[19]
•  Фінляндія: 1,181[26]

Поширення пуштунської мови:

   панівна

   одна з багатьох мов

Пуштунська мова належить до східноіранських мов. Близька до мунджійської мови, найближчої до вимерлої бактрійської. Має спільні риси із согдійською, хорезмійською, шугнанською, сангліцькою і хотано-сакською мовами[27].

Гіпотетично, історичною батьківщиною пуштунської мови є Бадахшан, де вона постала у тісному контакті з сакськими (східно-скіфськими) і хотанськими мовами[27][28]. Ряд лінгвістів, такі як Георг Моргенштерн, вважають пуштунську діалектом сакської[29]. Крім цього пуштунська має спільну лексику з осетинською, яка відсутня в інших східноіранських мовах[30].

• Шарбат Гула — афганська жінка, котра стала відомою завдяки фотографії у журналі National Geographic в 1985 році.
• Сухайла Сіддік — одна з небагатьох жінок-лідерів уряду Афганістану і є єдиною жінкою в історії Афганістану, яка мала звання генерал-лейтенанта, працювала міністром охорони здоров'я з грудня 2001 по 2004 рік.

• Пуштунський одяг
• Афганці (Австралія)

• Ahmed, Akbar S. Pukhtun economy and society. London: Routledge and Kegan Paul, 1980.
• Bečka, Jiří. A Study in Pashto Stress. Academia, 1969.
• Caroe, Olaf. The Pathans: 500 B.C.-A.D. 1957 (Oxford in Asia Historical Reprints). Oxford University Press, 1984.
• David, Anne Boyle. Descriptive Grammar of Pashto and its Dialects. De Gruyter Mouton, 2014. ISBN 978-1-61451-231-8.
• Dupree, Louis. Afghanistan. Oxford University Press, 1997.
• Fürer-Haimendorf, Christoph von Tribal populations and cultures of the Indian subcontinent // Handbuch der Orientalistik 2,7. Leiden: rill, 1985.
• Pathan // Encyclopædia Britannica, 1911.
• Spain, James William. The Pathan Borderland. Mouton, 1963.
• Vogelsang, Willem. The Afghans. Wiley-Blackwell, 2002.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пуштуни