Мір Такі Мір
Мір Такі Мір (*1723 —25 вересня 1810) — один з провідних індійських поетів, що писали на урду, часів занепаду династії Великих Моголів.
| Мір Такі Мір | |
|---|---|
| урду میر تقی میر | |
 | |
| Ім'я при народженні | Мухаммад Такі |
| Прізвисько | خدائے سخن |
| Псевдо | Meer |
| Народився |
1723 Аґра |
| Помер |
25 вересня 1810 Лакхнау |
| Країна |
 Імперія Великих Моголів |
| Місце проживання |
Аґра Делі Лакнау |
| Діяльність | поет, письменник |
| Знання мов | урду і перська |
| Конфесія | іслам |
| IMDb | ID 1421102 |
Життєпис
Походив з арабської релігійної родини Такі. Народився у 1723 році в Аґрі, отримавши ім'я Мухаммад. У 1732 році втратив батька, а вже у 1734 році перебрався до Делі, де завершив свою освіту, став складати вірші, долучившись до так званної делійської школи. Незабаром увійшов до почту падишаха Мухаммад Шаха, ставши одним з придворних поетів. Тут він пережив захоплення та пограбування міста військами Надир-шаха. Втім після смерті Мухаммад Шаха поет залишає місто й перебирається до двору Асафа-уд-Даули, впливового набоба Ауда в Лакхнау. Перебуваючи тут він був свідток остаточної загибелі імперії Моголів, захоплення півночі почергово афганцями, маратхами та англійцями. Помер 25 вересня 1810 року як придворний поет аудського набоба.
Творчість
Як літературний псевдоним обрав собі ім'я Мір, то відомий саме як Мір Такі Мір. Він створив 6 диванів на урду, кілька касид, марсій і понад 20 маснаві. Поєднав у своїй творчості перську і індійську традиції. Визнаний поет лакнауського двору, Мір завжди підкреслював, що пише для народу, прагнувши наблизити мову придворної високої поезії до народної. Лірико-філософські газелі Мір Такі (його називалем шахом газелі) створені в дусі суфізму, але в них присутні й прикмети часу.
Також є автором «Зікр-е-Мір» (автобіографії), яка охоплює період з дитинства до початку його перебування в Лакхнау.
Джерела
- Ralph Russell, Khurshīdul Islām. Three Mughal poets: Mir, Sauda, Mir Hasan, Harvard University Press, 1968