Мітридатит

Мітридатит (англ. mitridatite) мінерал класу фосфатів, арсенатів та ванадатів, група міндратиту.

Мітридатит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Ca₂Fe³⁺₃O₂(PO₄)₃·3H₂O[2]
Nickel-Strunz 10 8.DH.30
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія

Загальний опис

Хімічна формула: Ca2Fe3+3O2(PO4)3∙3H2O. Склад (%): Ca — 12,63; Fe — 26,40; P — 14,64; H — 0,95; O — 45,38. Кристали тонковолокнисті або пластинчасті. Зустрічаються у вигляді конкрецій, жовен, кірок, порошкоподібних нальотів, землистих мас. Сингонія моноклінна. Твердість 2,5. Густина 3,25. Колір жовто-червоний, коричневий, зеленувато-жовтий, коричнево-зелений. Риса блідо-зелена. Блиск матовий, жирний. Напівпрозорий. Спайність досить досконала. Крихкий. Генезис осадовий, гідротермальний. Осадовий мітридатит утворюється в оолітових залізних рудах в асоціації з вівіанітом та анапаїтом, гідротермальний — як пізній мінерал у пегматитах та кварцових жилах.

Основні знахідки: Комиш-Бурунський залізорудний комбінат (м. Керч, п-ів Крим), Таманський п-ів, Кольський п-ів (Росія), шахта «Палермо № 1» (Нью-Гемпшир, США), глиняний кар'єр Гансес (Gunheath) (Корнуолл, Велика Британія), Манґуальський пегматит (Мешкітела), Бендадський пегматит (Ґуарда) в Португалії. Назва за місцем першої знахідки г. Мітридат (м. Керч, п-ів Крим).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мітридатит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Мітридатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.