Вівіаніт

Вівіані́т (рос. вивианит; англ. vivianite, blue ochre; рос. Vivianit m) — мінерал класу фосфатів і їх аналогів, водний фосфат заліза Fe3(PO4)2·8H2O; у незміненому стані прозорий, безбарвний, на повітрі набуває забарвлення від сіро-синього до чорно-синього відтінку.

Вівіаніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Fe3[PO4]2·8H2O
Nickel-Strunz 10 8.CE.40[2]
Ідентифікація
Колір Прозорий, безбарвний, синюватий
Сингонія моноклінна
Твердість 1,5—2
Блиск скляний
Густина 2,71—2,95
Інші характеристики
Названо на честь Джордж Генрі Вівіанd[3]
 Вівіаніт у Вікісховищі

Історія

Вперше описаний як мінерал німецьким геологом А. Г. Вернером 1817 року й названий на честь Джона Генрі Вівіана (1785—1855), англійського політика і мінералога з Труро в графстві Корнуолл, який відкрив цей мінерал.

Загальний опис

Хімічна формула: Fe3[PO4]2·8H2O. Містить 43 % FeO, близько 28 % P2O5. Домішки Mn2+, Mg, Са.

Сингонія моноклінна.

Густина 2,71—2,95.

Твердість 1,5—2.

Блиск скляний.

Форми знаходження

Зустрічається у вигляді пластинчастих і голчастих прозорих кристалів світло-зеленого кольору в осадових гірських породах і рудах, торфах, лігнітах, лісових ґрунтах тощо; на повітрі швидко змінюють забарвлення на індигово-синій внаслідок часткового окиснення. Також у вигляді променистих і волокнистих агрегатів, конкрецій, землистий кульок і жовна. У рудних жилах є продуктом вивітрювання піротину і піриту.

В Україні є в Керченському залізорудному басейні (красиві променисті агрегати вівіаніту поширені в Керченських родовищах фосфорних бурих залізняків) торфовищах Волині, на Закарпатті.

Утворення і походження

Гіпергенний, зустрічається в торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин. Утворюється у відновлювальних умовах лімонітової зони осадових сидеритових родовищ заліза й у торфовищах, округлі порошкуваті скупчення вівіаніту звичайні в низинних торф'яних болотах. При вивітрюванні окиснюється і заміщується темно-зеленим або бурим азовськітом. Супутні мінерали — гетит, лімоніт, гіпс, арагоніт, барит.

Різновиди

Розрізняють: вівіаніт окиснений (збірна назва продуктів окиснення вівіаніту, багатого на оксидне залізо).

Застосування

Ефектні друзи, великі одиночні кристали і їх зрощення використовуються як декоративно-колекційний матеріал; приховано-кристалічні землисті різновиди — як мінеральний пігмент для приготування синьої фарби (індиго натуральний). У залізних рудах є шкідливою домішкою через вміст фосфору.

Як мінеральна фарба міг використовуватися з найдавніших часів. Встановлюється у барвистих шарах російських ікон різних часів і різних шкіл.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вівіаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Вівіаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.