Міхай Патакі

Міхай Патакі (угор. Pataki Mihály; 7 грудня 1893, Будапешт — 28 листопада 1977, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Міхай Патакі
Особисті дані
Народження 7 грудня 1893(1893-12-07)
  Будапешт, Угорщина
Смерть 28 листопада 1977(1977-11-28) (83 роки)
  Будапешт
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1908-1910 «Ференцварош»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1910–1927 «Ференцварош» 185 (113)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
1912–1927 Угорщина 24 (21)
Тренерська діяльність***
РокиКомандаПосада
1930 Угорщина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 березня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 березня 2017.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ференцварош», а також національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра

У 1908 році розпочав свої виступи у молодіжній команді клубу «Ференцварош». 12 вересня 1910 року 17-річний гравець дебютував у дорослій команді «Ференцвароша», у тому поєдинку відзначився 2-ма голами. Протягом перших трьох сезонів Патакі у клубі команда незмінно ставала переможцем національного чемпіонату. Протягом наступного десятиріччя допомагав клубу посісти друге, третє та четверті місця. У 1925—1926 роках 32-річний Патакі учетверте став став переможцем національного чемпіонату, а також отримав звання найкращого футболіста Угорщини. Навіть у 1926 році, після початку епохи професіоналізму, як гравець-аматор продовжив захищати кольори клубу. Протягом своєї кар'єри зіграв на клубному рівні 280 офіційних матчів в усіх турнірах та відзначився 280-ма голами.

Мав звичку у дощову та зимову погоду виступати у білих рукавичках, для того щоб захистити свої пальці від прохолодної погоди, оскільки любив грати на скрипці.

Виступи за збірну

1912 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у формі головної команди країни лише 24 матчі, забивши 21 гол.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1912 року у Стокгольмі, на якому угорська збірна посіла п'яте місце, вигравши у втішному фіналі.

Спортивна діяльність

Після завершення кар'єри гравця у 1927 році за запрошенням Бели Майллінгера працював протягом 15 років у «Ференцвароші» на посадах спортивного директора та головного тренера. Потім працював асистентом у тренерських штабах клубу, у тому числі й при Золтані Блуму. Наприкінці 30-их розпочав самостійну тренерську кар'єру.

У 1930 році нетривалий час виконував обов'язки головного тренера збірної Угорщини. За цей час під його керівництвом збірна 2 рази зіграла в нічию та зазнала однієї поразки:

  • Проти Швейцарії, 2:2 (Базель)
  • Проти Чехословаччини, 1:1 (Прага)
  • Проти Італії, 0:5 (Будапешт)

Помер 28 листопада 1977 року на 84-му році життя у місті Будапешт.

Досягнення
  • Чемпіонат Угорщини
    • Чемпіон (5): 1910/11, 1911/12, 1912/13, 1925/26, 1926/27
    • Срібний призер (6): 1913/14, 1917/18, 1918/19, 1921/22, 1923/24, 1924/25
    • Бронзовий призер (3): 1919/20, 1920/21, 1922/23
  • Auguszta-serleg
    • Володар (1): 1914
  • «Вічний чемпіон» ФТК: 1925

Література
  • Új magyar életrajzi lexikon V. (P–S). Főszerk. Markó László. Budapest: Magyar Könyvklub. 2004. 164. o. ISBN 9635474148
  • Nagy Béla: Fradisták – Portréalbum 1.. Budapest, 1979
  • Nagy Béla: Fradisták. Budapest, Sportpropaganda, 1981, ISBN 963-7542-44-2
  • Major János–Nagy Béla–Szücs László: Fradi labdarúgó-szakosztály története (Sportpropaganda, 1972)
  • Antal Zoltán – Hoffer József: Alberttől Zsákig, Budapest, Sportkiadó, 1968
  • Rejtő László – Lukács László – Szepesi György: Felejthetetlen 90 percek, Budapest, Sportkiadó, 1977, ISBN 963-253-501-4

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.