Мішель Грімо

Міше́ль Грімо́ (фр. Michel Grimaud) — колективний псевдонім подружжя письменників з Франції Марсель Періо (фр. Marcelle Perriod, 1937–2011) та Жан-Луї Фресс (фр. Jean-Louis Fraysse, 1946–2011[2]).

Мішель Грімо
Діяльність письменник наукової фантастики
Мова творів французька[1]

Псевдонім Мішель Грімо був придуманий на вимогу видавця першої книги подружжя співавторів — науково-фантастичного роману про доісторичні часи «Рор непереможний» (1971). Видавець відмовився друкувати на обкладинці роману два невідомих читаючій публіці імені — так народився псевдонім, що складається з двох слів: Мішель (друге ім'я Марсель Періо) і Грімо (назва французької комуни, в якій вирішило оселитися подружжя)[3].

Творчість

З 1968 року французькі автори почали спільно писати в Парижі: під колективним псевдонімом опубліковано близько 40 романів для юнацтва, включаючи наукову фантастику та один детектив. Найвідоміший у Франції твір — роман «Тиран Аксилан» (фр. Le tyran d Axilane, 1982) — отримав «Велику премію французької наукової фантастики» (фр. Grand Prix de la Science-Fiction Française) в номінації «найкращий роман для підлітків».

Твори

Романи
  • Malakansâr ou l'éternité des pierres, Denoël, 1980.
  • La dame de cuir, Denoël, 1981.
  • L'Arbre d'Or, Denoël, 1983.
  • 42, rue Saint-Sauveur, Liana Lévi, 1986.
  • Un cave dans le charbon, Liana Lévi, 2006 (перевидання 42, rue Saint-Sauveur).

Твори для юнацтва
  • Rhôor, Alsatia, 1970.
  • Amaury, chevalier cathare, Robert Laffont, 1971.
  • Les pirates de Bornéo, Rageot, 1972.
  • La ville sans soleil, Robert Laffont, 1973.
  • La terre des autres, Rageot, 1973.
  • Le Peuple de la Mer, Rageot, 1974.
  • Pourquoi partir ?, Rageot, 1974.
  • Des hommes traqués, Robert Laffont, 1975.
  • Soleil à crédit, Rageot, 1975.
  • Une chasse en été, GP, 1976.
  • Les insoumis de Terre-Neuve, GP, 1976.
  • Les esclaves de la joie, Duculot, 1977.
  • L'île sur l'Océan-Nuit, Robert Laffont, 1978.
  • Les vacances de Madame Nuit, Rageot, 1978.
  • Le grand voyage d'Alexandre Tolpe, Rageot, illustrations Alain Millerand, 1979.
  • Le temps des gueux, Duculot, 1980.
  • Les contes de la Ficelle, Rageot, 1982. - Prix Sobrier-Amout de l'Académie française.
  • Le tyran d'Axilane, Gallimard, 1982. - Grand prix de la science-fiction française.
  • Le jour du Gombo, La Farandole, 1982.
  • Le paradis des autres, Rageot, 1983 (перевидання La terre des autres).
  • Les Pataplafs, La Farandole, 1985.
  • L'enfant de la mer, Bayard, 1986.
  • Le Passe-Monde, La Farandole, 1986. - Grand prix de littérature pour la jeunesse.
  • Le coffre magique, Bayard, 1989.
  • Coup de cœur, Duculot, 1992.
  • L'assassin crève l'écran, Rageot, 1992.
  • Père Loup, Flammarion, 1993.
  • Un milliard de trop, Hachette, 1993.
  • Les aventures de la Ficelle, Flammarion, 1993 (перевидання Contes de la Ficelle).
  • Le fantôme des Cassegrain, Hachette, 1994.
  • Règlement de comptes en morte-saison, Rageot, 1994.
  • Drôles de vacances pour l'inspecteur, Rageot, 1996.
  • Le meilleur détective du monde, Gallimard, 1997.
  • L'inconnu dans le frigo, Flammarion, 1997.
  • Chapeau les tueurs !, Rageot, 1997.
  • La ville hors du temps, Gallimard, 1999.
  • Les larmes de la terre, Actes Sud, 2000 (перевидання Des hommes traqués).
  • Le violon maudit Le violon maudit 2 LA VEANGENCE D ADELE, Gallimard, 2000.
  • Une ombre sur le toit, Rageot, 2002.
  • Cache-cache mortel, Gallimard, 2003.
  • Le Recruteur, Mijade, 2010 (перевидання Temps des gueux).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. «Très funeste nouvelle», annonce sur le blog d'un ami. (фр.)
  3. Архив фантастики: Гримо Мишель (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.