Мішель Догерті

Мішель Карен Догерті[2] (англ. Michele Karen Dougherty; нар. 1962)[3] — південноафриканська та британська вчена, фізик, професор фізики космічної плазми Імперського коледжу в Лондоні.[4][5] Вона брала участь у дослідницьких місіях до Сатурна і Юпітера — очолювала наукову групу, що займалася обслуговуванням і обробкою даних з магнітометра космічної програми Кассіні — Гюйгенс. Також Мішель Догерті очолила групу науковців, що займеться обслуговуванням і обробкою даних з магнітометра J-MAG комічної програми Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) Європейського космічного агентства (ESA), запуск якого запланований на червень 2022 року.[5]

Мішель Догерті
Народилася 1962
ПАР
Місце проживання Лондон
Країна  ПАР
Діяльність фізик, викладачка університету
Alma mater Натальський університетd
Галузь Фізика космічної плазми і геофізика
Заклад Імперський коледж Лондона
Членство Лондонське королівське товариство[1]
Нагороди

медаль Г'юза (2008)

член Королівського астрономічного товаристваd (1995)

Медаль Глейзбрукаd (2018)

член Лондонського Королівського Товариства (2012)

медаль Чріd (2007)

Юність та освіта

Коли Мішель було 10 років батько побудував 10-дюймовий телескоп. Дівчинка через нього побачила супутники Юпітера і Сатурна. З цього часу вона зацікавилася астрономією.[6] Догерті отримала вищу освіту в Натальському університеті. У 1989 році отримала ступінь доктора філософії. Темою дисертації було дослідження взаємодій хвильових частинок в дисперсійних і анізотропних середовищах.[7]

Наукова діяльність

У 1989 році переїхала до Німеччини, працюючи в галузі прикладної математики. У 1991 році почала працювати в Імперському коледжі в Лондоні.[6] У 2004 році призначена професором фізики космічної плазми і стала викладачем кафедри фізики, паралельно займаючись дослідженням.[8] Згодом стала завідувачем кафедри фізики.[9]

Догерті — очільник групи дослідників двох великих космічних місій: Кассіні — Гюйгенс (місія НАСА до Сатурна) і JUICE (майбутня місія ЕКА до найбільшого супутника Юпітера — Ганімеда).[10]

Робота Догерті призвела до відкриття атмосфери з водою та вуглеводами на Енцеладі, супутнику Сатурна, що відкрило нові можливості в пошуках позаземного життя.[2][11][12]

Крім місії Кассіні — Гюйгенс, Догерті була залучена до програми аналізу даних місій Улісс та Галілео.[13]

Нагороди та відзнаки

У 1995 році Догерті була обрана до Королівського астрономічного товариства (FRAS).[14]   .

У 2007 році отримала медаль і премію Чрі від Інститут фізики за «внесок у дослідження магнітних полів і атмосфери планет і їх взаємодію з сонячним вітром».[15]

У 2008 році отримала медаль Г'юза[16] Лонлонського королівського товариства за «інноваційне використання даних магнітного поля, що призвело до відкриття атмосфери навколо одного з супутників Сатурна, що, в свою чергу, радикально змінило наші уявлення про роль природних супутників планет в Сонячній системі». Вона стала другою жінкою, що отримала таку почесть, через 102 років після того, як її отримала Герта Маркс Айртон в 1906 році.[17]

Догерті обрана членом Королівського товариства у 2012 році[2] і визнана Науковою радою як одна з 100 провідних вчених Великої Британії.[18] В 2014 році вона була удостоєна звання почесного професора Королівського товаристві.[10]

У 2017 році Догерті нагороджена золотою медаллю Королівського астрономічного товариства з геофізики, стала п'ятою жінкою в історії, що отримала цю честь.[19]

У 2018 році стала командором Ордена Британської імперії (CBE).[20][21] Цього ж року отримала медаль та премію Річарда Глейзбрука від Інституту фізики.

Примітки
  1. https://royalsociety.org/people/michele-dougherty-11354
  2. Anon (2012). Professor Michele Dougherty FRS. royalsociety.org. London: Royal Society. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. One or more of the preceding sentences incorporates text from the royalsociety.org website where:
  3. Michele Dougherty, British astrophysicist. Science Photo Library. 2008. Процитовано 27 вересня 2016.
  4. Professor Michele Dougherty, Professor of Space Physics, Imperial College London. Архів оригіналу за 20 квітня 2012.
  5. Al-Khalili, Jim (2017). Michele Dougherty interview. bbc.co.uk. BBC Radio 4. from The Life Scientific
    The Cassini mission into deep space has sent back some wonderful colour images of Saturn. It's witnessed raging storms, flown between its enigmatic rings and revealed seven new moons. And, thanks in no small part to Professor Michelle Dougherty - it's made some astonishing discoveries.
  6. Michele Dougherty | People — NASA Solar System Exploration. NASA Solar System Exploration. Процитовано 30 грудня 2017.
  7. Karen Dougherty, Michele (1988). Wave-particle interactions in dispersive and anisotropic media. University of Natal. OCLC 890036806.
  8. Home - Professor Michele Dougherty. www.imperial.ac.uk. Процитовано 30 грудня 2017.
  9. Head of Department of Physics. Announcements (амер.). 27 квітня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
  10. Top scientists receive Royal Society Research Professorships to fund long-term UK research. royalsociety.org (en-gb). Процитовано 30 грудня 2017.
  11. Gladstone, G. R.; Waite, J. H.; Grodent, D.; Lewis, W. S.; Crary, F. J.; Elsner, R. F.; Weisskopf, M. C.; Majeed, T.; Jahn, J.-M.; Bhardwaj, A.; Clarke, J. T.; Young, D. T.; Dougherty, M. K.; Espinosa, S. A.; Cravens, T. E. (2002). A pulsating auroral X-ray hot spot on Jupiter. Nature 415 (6875): 1000–1003. Bibcode:2002Natur.415.1000G. PMID 11875561. doi:10.1038/4151000a.
  12. Backes, H. (2005). Titan's Magnetic Field Signature During the First Cassini Encounter. Science (New York: American Association for the Advancement of Science) 308 (5724): 992–995. Bibcode:2005Sci...308..992B. PMID 15890875. doi:10.1126/science.1109763.
  13. Anon (2000). Michele Dougherty FRS Home Page. ic.ac.uk. London.
  14. RAS Papers 1
  15. Physics, Institute of. Appleton medal recipients. www.iop.org (en-GB). Процитовано 30 грудня 2017.
  16. List of 21st century winners of the Hughes Medal. royalsociety.org.
  17. Barrett, Anne (2017). Women at Imperial College; Past, Present and Future. World Scientific Europe. с. 215. ISBN 1786342626.
  18. Jackson, Caroline (2014). Congratulations Professor Michele Dougherty - named in top 100 Scientists. imperial.ac.uk.
  19. Anon (11 січня 2017). RAS honours leading astronomers and geophysicists. ras.org.uk. Royal Astronomical Society. Процитовано 17 січня 2017.
  20. 2018 New Year Honours List. www.gov.uk.
  21. Britain’s first astronaut and Professor of Space Physics receive New Year’s honours - GOV.UK. www.gov.uk (англ.). Процитовано 30 грудня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.