Мішель Майор
Мішель Майор (фр. Michel Mayor нар. 12 січня 1942 Лозанна) — швейцарський астроном, професор кафедри астрономії в Женевському університеті. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2019 року спільно з Джеймсом Піблсом та Дідьє Кело[5].
| Мішель Майор | |
|---|---|
| фр. Michel Mayor | |
.jpg.webp) | |
| Ім'я при народженні | фр. Michel Gustave Édouard Mayor |
| Народився |
12 січня 1942[1][2][3] (80 років) Лозанна, Швейцарія[3] |
| Країна |
 Швейцарія |
| Діяльність | викладач університету, астрофізик, астроном, фізик |
| Alma mater | Женевський університет і Лозанський університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Женевська обсерваторіяd, Женевська обсерваторіяd і Женевський університет |
| Посада | директор |
| Аспіранти, докторанти | Дідьє Кело |
| Членство | Французька академія наук[4], Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[3] |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | exoplanets.ch/team/faculty-members/michel-mayor/ |
 Мішель Майор у Вікісховищі | |
Біографія
Вивчав фізику в університеті в Лозанні, 1971 року здобув докторський ступінь у галузі астрономії в університеті Женеви. Працював у кількох астрономічних установах, зокрема, в Європейській південній обсерваторії. 1995 року, разом з Дідьє Кело, виявив першу екзопланету 51 Пегаса b, що перебуває на орбіті зорі 51 Пегаса.
2007 року входив до дослідницької групи, яка виявила Gliese 581 c. 2009 року керував групою астрономів, які відкрили екзопланету Gliese 581 e.
Нагороди та визнання
- 1998: Премія Жуля Жансена
- 1998: Marcel Benoist Prize
- 2000: Премія Бальцана
- 2001: почесний доктор Левенського католицького університету
- 2002: почесний доктор Федеральної політехнічної школи Лозанни
- 2003: іноземний член Французької академії наук
- 2004: Медаль Альберта Ейнштейна
- 2004: член Європейської академії наук
- 2004: Кавалер ордена Почесного легіону
- 2005: Премія Шао «За відкриття і визначення орбіт і маси перших планет, що обертається навколо інших зірок, революціонізує наше розуміння процесів формування планет і планетних систем.»
- 2006: почесний доктор Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Норте
- 2007: почесний доктор Уппсальського університету
- 2008: почесний доктор Паризької обсерваторії
- 2008: почесний член Лондонського королівського астрономічного товариства
- 2009: почесний доктор Брюссельського вільного університету
- 2010: медаль Карла Шварцшильда[6]
- 2010: іноземний член Національної академії наук США
- 2010: іноземний член Американської академії мистецтв і наук
- 2011: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
- 2011: почесний доктор Університету Провансу
- 2013: Clarivate Citation Laureates
- 2015: Золота медаль Королівського астрономічного товариства«For his discoveries of planets orbiting other stars, and the development of instrumentation designed to find them.»[7]
- 2014: почесний доктор Університету Гренобль 1
- 2015: Премія Кіото
- 2017: Премія Вольфа з фізики
- 2019: Нобелівська премія з фізики[5]
Посилання
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- www.accademiadellescienze.it
- www.academie-sciences.fr
- The Nobel Prize in Physics 2019. Nobelprize.org. Процитовано 8 жовтня 2019.(англ.)
- http://www.astro.rub.de/ag/ Архівовано 1 травня 2011 у Wayback Machine. Auszeichnungen / Schwarzschild.html
- Gold Medal Winners
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.