Мішель Серр

Мішель Серр (Michel Serres; 1 вересня 1930, Ажен — 1 червня 2019, Венсенн) — французький філософ . Професор філософії в Сорбонні та в Стенфордському університеті. З 1990 року член Французької академії . Написав понад 50 книг.

Мішель Серр
фр. Michel Serres
Народження 1 вересня 1930(1930-09-01)[1][2][…]
Ажен
Смерть 1 червня 2019(2019-06-01)[3][4][…] (88 років)
XIV округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс[5]
Поховання Ажен
Громадянство (підданство)  Франція
Проживання Венсенн
Знання мов
  • французька[6] і англійська
    • Ім'я при народженні фр. Michel François Marie Serres
    Діяльність
  • історик науки
    • Викладав Стенфордський університет[7] і Університет Париж I Пантеон-Сорбонна
    Член Французька академія, Європейська академія наук і мистецтв і Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
    Alma mater Вища нормальна школа, Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd і ліцей Людовика Великого
    Посада Seat 18 of the Académie françaised[8]
    Нагороди

    Премія Médicis de Ensayod

    Broquette-Gonin prized (1986)

    Meister Eckhart Prized (2012)

    Премія Дена Девідаd (2013)

    Environment Book Prized (2012)

    Roland de Jouvenel Prized (1976)

    почесний доктор Католицького університету Лувенаd (1992)

    почесний доктор Женевського університетуd

    profiles.stanford.edu/michel-serres
     Мішель Серр у Вікісховищі
     Висловлювання у Вікіцитатах

    Біографія

    1949 року Серр вступив до французької військово-морської школи в Бресті. 1952 року продовжив навчання у Вищій нормальні школі в Парижі, де 1955 року отримав агрегацію з філософії. З 1956 до 1958 рік проходив військову службу у ВМС Франції, брав участь у війні на Синаї.

    У наступні роки він працював викладачем в університеті Блеза Паскаля Клермон-Ферран II, де познайомився з Мішелем Фуко та його вчителем Жулем Війєміном. 1968 року захистив докторську дисертацію. Після короткого перебування в університеті Джона Хопкінса за підтримки Рене Жирара отримав 1969 року професуру з історії науки в Паризькому університеті 1 Пантеон-Сорбонна. 1984 року паралельно став професором Стенфордського університету . 29 березня 1990 року був обраний до Французької академії (крісло № 18).

    1994 року Серр був призначений президентом Науково-консультативної ради каналу освіти « Франція 5» .

    Помер 1 червня 2019 року у віці 88 років.

    Визнання
    • 1987 року Серр став офіцером ордена «За заслуги»
    • 1997 року став командором цього ордена .
    • Також був членом Ордену Почесного легіону: Шевальє з 1985 р., Офіцер з 1993 р., Командор з 2001 р. та головний офіцер з 14 липня 2010 року.
    • 2012 року отримав премію Мейстера Екгарта .
    • 2013 року отримав премію Дена Девіда .

    Праці
    • 1968: Hermès I — La communication. Les Éditions de Minuit, Paris.
    • 1972: Hermès II — L'interférence. Les Éditions de Minuit, Paris.
    • 1974: Hermès III — La traduction. Les Éditions de Minuit, Paris.
    • 1977: Hermès IV — La distribution. Les Éditions de Minuit, Paris.
    • 1980: Hermès V — Le passage du Nord-Ouest. Les Éditions de Minuit, Paris.
    • 1980: Le parasite. Grasset, Paris.
    • 1983: Détachement. Flammarion, Paris.
    • 1985: Les Cinq Sens. Philosophie des corps mêlés. Grasset, Paris.
    • 1987: Statues. Le second livre des fondations. Éditions François Bourin, Paris.
    • 1987: L'Hermaphrodite. Flammarion, Paris.
    • 1989: (Hrsg.) Éléments d'histoire des sciences. Bordas, Paris.
    • 1990: Le contrat naturel. Bourin, Paris 1990.
    • 1991: Le Tiers-Instruit. Bourin, Paris
    • 1993: Les Origines de la géométrie. Tiers Livre des fondations. Flammarion, Paris.
    • 1993: La légende des anges. Flammarion, Paris.
    • 1994: Éclaircissements. Cinq entretiens avec Bruno Latour. Bourin, Paris.
    • 1994: Atlas. Editions Julliard, Paris
    • 2001: Hominescence Le Pommier, Paris 2001.
    • 2008: Le mal propre: polluer pour s'approprier? Le Pommier, Paris 2008.
    • Petite Poucette. Éditions Le Pommier, Paris 2012, ISBN 978-2-7465-0605-3.
    • 2011: Musique. Le Pommier, Paris 2011.
    • 2017: C’était mieux avant. Le Pommier, Paris 2017.

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118858610 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. SNAC — 2010.
    3. Енциклопедія Брокгауз
    4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. https://www.dansnoscoeurs.fr/michel-serres/2749857
    6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    7. https://profiles.stanford.edu/michel-serres
    8. https://www.academie-francaise.fr/les-immortels/michel-serres

    Література
    • Alan D. Schrift (2006), Twentieth-Century French Philosophy: Key Themes and Thinkers, Blackwell Publishing.
    • Bruno Latour: The Enlightenment without the Critique: A Word on Michel Serres’ Philosophy. In: A. Phillips Griffiths (Ed.): Contemporary French Philosophy. Cambridge University Press, 1987, p. 83–97
    • Peter Peinzger: Parasitismus als philosophisches Problem. Michel Serres’ Theorie der Relationen zwischen Kommunikationstheorie und Sprachkritik.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.