НІ-1

НИ-1 (схема):
1) корпус, 2) бічні частини корпусу, 3) моторний відсік, 4) башта, 5) грязьові щитки; 6) бронещиток ходової частини; 7) маска кулемета; 8) кулемет ДШК; 9) монтажний рим; 10) інструментальний ящик; 11) вихлопна труба; 12) бічні консолі рами, 13) передній лист рами; 14) буксирувальний гак; 15) натяжне колесо; 16) підтримуючий ролик; 17) ведуче колесо; 18) коток каретки; 19) кулемет ДП

Під час оборони Одеси 1941 року захисники міста відчували величезну потребу в танках. Щоб хоч якось задовольнити цю потребу, на Одеському машинобудівному заводі ім. Січневого повстання на базі тракторів СТЗ-5 було зібрано близько 60 «танків». Проект танка розробили головний інженер заводу ім. Січневого повстання П. К. Романов, А. І. Обедніков і капітан У. Г. Коган. Трактори захищалися зварними броньовими (а іноді й просто сталевими) листами, взятими на Одеському судноремонтному заводі. Озброювалися машини легкими гарматами або кулеметами в обертових баштах, причому використовувалися як башти від підбитих танків, так і саморобні конструкції. Як правило, озброєння танка становили два 7,62-мм кулемети ДТ.

У ніч на 20 вересня 1941 року 20 танків були застосовані в бою проти румунських частин, що оточили місто. Ставку було зроблено на психологічний ефект застосування танків. На танках були включені фари і сирени, і вони без артилерійської підтримки рушили на румунські траншеї. Ворог був змушений відступити. Після цього бою танки отримали назву «НИ-1» (від рос. На Испуг)[1].

Подібна назва пояснюється ще й тим, що через брак гармат великого калібру стволи легких гармат нарощувалися для надання танкам більш «серйозного» вигляду, а іноді на танки встановлювали муляжі гармат. Крім того, за спогадами ветеранів, під час руху танк страшенно гуркотів.

Втім, за іншою версією, танк отримав свою назву від рос. На Истребление[1].

Бронетрактор ХТЗ-16

За наявними даними, восени 1941 року від 50 до 60 бронетракторов було випущено Харківським тракторним заводом. Після короткочасних порівняльних випробувань як базу для танка було обрано трактор СТЗ-3. Шасі трактора під час бронювання було посилено. Товщина броні становила 10-25 мм. У броньовий рубці, змонтованій на місці кабіни водія, встановлювалася 45-мм танкова гармата з обмеженими кутами обстрілу. Для оборони в ближньому бою всередині перевозився кулемет Дегтярьова (ДП або ДП). Під час серійного виробництва на ХПЗ ця машина одержала індекс ХТЗ-16. Точних даних про бойове застосування цих машин немає, але є всі підстави вважати, що їх застосовували під час оборони Харкова восени 1941 року[1].

Крім того, існують уривчасті відомості про імпровізований танк, який був на озброєнні Української повстанської армії[2]. Танк було зібрано 1943 року поблизуКовеля — у підконтрольній УПА військовій майстерні. Трактор було обшито сталлю й обладнано двома кулеметами. Танк застосовували в боях із польською Армією крайовою. За іншою версією[3], бронемашину було сконструйовано з корпусу танка Т-26, встановленого на шасі трактора СТЗ-5. Однак не можна виключити існування двох різних повстанських ерзац-танків.

Також відомо про участь імпровізованих броньованих машин під час оборони Моонзундських островів. Так, з метою посилення вогневої оборони, захисники островів за власною ініціативою побудували з тракторів чотири танки, озброєні кулеметами[4].

Одеса, Серединський сквер

На меморіалі героїчної оборони Одеси

Деякі бронетрактори, виготовлені різними радянськими підприємствами в роки Німецько-радянської війни, збереглися досі, проте точно ідентифікувати їх та визначити конкретну належність дуже важко.

Зокрема, три бронетрактори є в Одесі. Один з них встановлено на Меморіалі героїчної оборони Одеси, а другий — на розі вулиць Разумовської і М'ясоїдівської. Разом з тим, є підстави вважати, що ці бронетрактори являють собою лише пізніші макети, які виготовлено спеціально для експозиції, і вони не мають стосунку до танка НИ-1.

Крім того, відомо щонайменше два бронетрактори, що збереглися поза межами Одеси. Один з них перебуває у бронетанковому музеї в Кубинці в Росії, хоча з якихось причин до експозиції його не включено, і він стоїть позаду ангарів. Хоча цей експонат позиціонується музеєм як НИ-1 (про що свідчить інформаційна табличка перед ним), насправді виявити призначення та належність цієї машини досить важко. Найімовірніше, машина була навчальним танком з макетною баштою та озброєнням^{[джерело?]}, або ж є імітацією, створеною для кінозйомок[1], і також не має стосунку до танків НИ.

Єдиний бронетрактор НИ-1 на ходу застосовується в Дніпрі для масштабних пейнтбол-ігор^{[джерело?]}.

Бронетрактор можна побачити у військовому музеї Києва, проте цей екземпляр, найімовірніше, являє собою один з ерзац-танків, виготовлених на ХТЗ під час оборони Харкова.

• Коломиец М. Бронетракторы. Часть 2 // М-Хобби. — 1997. — № 2. (рос.)
• Фотографії танка НІ («На переляк»), встановленого на меморіалі героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї