Національний музей історії України у Другій світовій війні

«Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» музей у Києві, Україна. Розташований на схилах правого берега Дніпра, на Печерську.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс
50°25′36″ пн. ш. 30°33′49″ сх. д.
Тип споруда і військовийd
Країна  Україна
Розташування  Україна, м. Київ
Адреса Лаврська вулиця, 27
Засновано 17 жовтня 1974 року
Відкрито 1974
Режим роботи 10:00 — 18:00
Вартість 10 грн — 300 грн
Фонд основний ~ 400 тисяч одиниць
науково-допоміжний ~ 60 тисяч
Директор Савчук Юрій Костянтинович
Куратор Міністерство культури та інформаційної політики України
Сайт warmuseum.kiev.ua
Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ)

 Національний музей історії України у Другій світовій війні у Вікісховищі

До 16 липня 2015 року мав назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».[1]

Музей входить до переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України[2].

Історія

Скульптурна композиція «Форсування Дніпра»

Музей засновано 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від нацистських загарбників, у колишньому Кловському палаці на Печерську. Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року.

Першим гостем Музею став Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв[3].

Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проєкт відомого скульптора Є. Вучетича та архітектора Є. Стамо. Після смерті Є. Вучетича у 1974 році роботу над монументом продовжив скульптор Василь Бородай.

Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В. Єлізаров (керівник), І. Іванов, Г.Кислий, І.Мезенцев, Ф.Согоян, М.Фещенко, В.Швецов, Є.Прокопов та інші. За однією з версій, на стадії попередньої розробки проєкту в ньому брала участь Галина Кальченко, яка, за словами Василя Бородая, стала пробразом монумента «Батьківщина-мати».

Меморіальний комплекс займає площу понад 11 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнута експозиція «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 і гелікоптери МіГ-23 та Мі-24В.

Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати» з листової нержавіючої сталі, звернутого обличчям до Дніпра.

21 червня 1996 року музею надано статус національного. Відтоді він мав офіційну назву "Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років». 16 липня 2015 року відповідно до законів про декомунізацію музей отримав назву «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс».[1]

Директори музею

Кирилюк Галина Степанівна — з листопада 1973 по жовтень 1976 р.

Козлов Василь Андрійович — з жовтня 1976 по березень 1994 р.

Артемов Олександр Сергійович — з квітня 1994 по лютий 2010 р.

Ковальчук Іван Петрович — з лютого 2010 по грудень 2021 р.

Савчук Юрій Костянтинович — з грудня 2021 по сьогодні[4].

У літературі

Заслужений діяч мистецтв України Володимир Мельников присвятив музею вірш «Про музей».[5]

Експозиції

Експозиційний простір «Україна у Другій світовій війні»

Експозиційний простір музею розповідає про український вимір Другої світової війни. Охоплює 16 залів, розміщених на трьох поверхах. Представлені матеріали розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєння, геноцидів та соціоцидів, боротьби за незалежність між двох тоталітарних режимів, демографічних трансферів, історичної пам'яті про Другу світову війну.

Усі ці явища показано крізь призму артефактів із музейної колекції. Об'єднавчий художньо-реліквійний образ «Дороги війни», низка арт-інсталяцій та мультимедіа спонукають до роздумів, рефлексій, власних висновків[6].

Виставка зброї та документів російських терористів

11 липня 2014 на площі перед Меморіальним комплексом Міністерством оборони України та СБУ було представлено озброєння, вилучене у терористів під час бойових дій в східних регіонах країни, матеріали про фінансування та військову підготовку Російською Федерацією терористів для участі в бойових діях під час російської збройної агресії 2014 року. Також надані докази інформаційної агресії РФ проти України через мережу Інтернету[7][8].

Вільні

З 10 вересня 2020 по березень 2021 року на території Музею тривала виставка «Вільні», яка розповіла про наших громадян, які через проукраїнські погляди, відкриту громадську позицію, належність до патріотичних організацій були арештовані й засуджені Російською Федерацією та квазідержавними утвореннями «ДНР» і «ЛНР». Було представлено особисті речі, кореспонденцію, фото, банери та інші свідчення боротьби проти підготовлених і фінансованих Російською Федерацією терористів та кадрових російських військових[9].

Український Схід

Капелан СУВД Юрій Казміренко

«Український Схід» — один із найбільших проєктів у країні про бойові дії на Донбасі. Справжні артефакти та експонати, зібрані музейниками, військовослужбовцями, родинами загиблих воїнів та журналістами. Проєкт став результатом майже шестирічної діяльності музейної команди, яка з 2014 року висвітлює події російсько-української війни в тематичних виставках та просвітницько-комунікативних заходах. «Український Схід» створений за підтримки Українського культурного фонду. Виставка відкрилася у вересні 2019 року і триває дотепер[10].

Україна. Незакінчена війна…

З 19 вересня 2019 року в Музеї триває виставка «Україна. Незакінчена війна…». Представлені матеріали розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєння, геноцидів та соціоцидів, боротьби за незалежність України між двох тоталітарних режимів, демографічних трансферів, історичної пам'яті про Другу світову війну. Мистецькі інсталяції сприяють філософському прочитанню представлених матеріалів. Дизайнер виставки — художник Антон Логов[11].

Капелани

З 20 травня 2021 року у меморіальному комплексі «Національний музей історії України у Другій світовій війні» триває виставка «Капелани». У ній розповідається про священнослужителів різних віросповідань і конфесій, які на Українському Сході пліч-о-пліч із воїнами захищають територіальну цілісність і незалежність Батьківщини та виконують душпастирську місію. Духівники, які оберігали й оберігають життя та віру Захисників України, відтепер стали героями нової експозиції. Це Юрій Казміренко, Сергій Дмитрієв, Дмитро Поворотний, Андрій Зелінський, Любомир Яворський, Андрій Полухін, Сергій Мороз «Фрост», Фіделіс Волністов, Павло Гончарук, Саїд Ісмагілов, Мурад Путілін, Ашер-Йосеф Черкаський[12].

За волю України

Відкритий 20 серпня 2021 року Українсько-американський виставковий проєкт «За волю України» представляє унікальні артефакти з 20 музеїв, архівів та бібліотек України і США й розповідає про яскраві та маловідомі сторінки періоду Визвольних змагань (1917—1921), зокрема про історію уніформи відродженого українського війська початку ХХ ст. Проєкт доступний для огляду у виставкових залах окремого приміщення на території Музею[13].

Голокост

Виставка, яка діє з 2 вересня 2021 року розглядає історію Голокосту у двох вимірах. Перші секції розповідають про основні локації Голокосту, про місця загибелі мільйонів людей по всьому європейському континенту. Ці секції мають промовисті назви — «Гетто», «Табори», «Яруги». Наступна частина розповідає про Голокост у площині страшного морального вибору людей, які опинилися в той час в тих екстремальних умовах, і тут можна ознайомитися з матеріалами секцій «Виконавці» та «Рятівники». Третя секція цієї частини виставки має назву «Постпам'ять» і розповідає про довгу і напружену боротьбу за правду про Голокост, за гідне вшанування пам'яті загиблих людей, яке нарешті стало можливим у демократичному суспільстві. Окремою складовою виставки є так звана «крива» Голокосту — вона дає змогу в хронологічній послідовності відстежити основні етапи геноциду євреїв Європи в українському та загальноєвропейському вимірі[14].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Наказ Міністерства культури № 494 від 16.07.2015 Про зміну найменування Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. Архів оригіналу за 31.07.2015. Процитовано 16.07.2015.
  2. Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України
  3. 9 мая 1981 года, в Киеве торжественно открыли Музей истории Великой Отечественной войны 1941—1945
  4. [Результати конкурсного добору на посаду генерального директора національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс]
  5. Мельников В. Про музей // «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003. — С. 128]
  6. Україна у Другій світовій (оновлюється)
  7. СБУ представила неопровержимые доказательства военной агрессии России.— Цензор. НЕТ, 11.07.14 20:29
  8. У київському Музеї історії ВВВ відкрили виставку російської зброї терористів. Відео. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  9. Презентація виставки «Вільні» (Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, вул. Лаврська, 27)
  10. «Український Схід» — наймасштабніша виставка про війну на Донбасі
  11. Незакінчена війна…
  12. У Києві відкрили виставку «Капелани»
  13. Глава УГКЦ заохочує відвідати унікальну виставку «За волю України», яку сьогодні відкрили в Києві
  14. У Києві відкрили документальну виставку «Голокост»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.