НАТО: Свій чи чужий?

«НАТО: свій чи чужий?» — 10-серійний документальний фільм, який мав відповісти глядачам на питання чим є насправді НАТО і чим ця організація є для українців. Знімальна група побувала у 15 країнах Європи, які є членами НАТО. Перша демонстрація фільму відбувалась з 1 по 26 червня 2007 року на каналі «1+1» у програмі Юрія Макарова та Анатолія Єреми «Документ»[1].

НАТО: СВІЙ чи ЧУЖИЙ?
Вид телефільм
Жанр Документальний
Режисер Леонід Бухтіяров
Продюсер Вадим Кастеллі
Сценарист Юрій Луканов, Вероніка Маковій
Оповідач Вадим Кастеллі
Оператор Дмитро Мельник
Кінокомпанія Медіа Центр «Розмай»
Тривалість 6 год.
Країна Україна
Дата виходу 2007

Опис

Фільм складається з десяти серій, кожна тривалістю 30-35 хвилин, а також пролог та епілог. Фільм є хронологічним відображенням поїздки знімальної групи, кожна серія розповідає про одну чи дві країни. Продюсер та інтерв'юер Вадим Кастеллі характеризував фільм [2]:

Це веселе, не можу сказати що розважальне, кіно, яке по суті є подорожжю групи недовірливих журналістів Європою. Яка здається красивою, такою що манить до себе – але насправді, хто його знає, якою вона є дійсно. Це намагання розмовляти з простими людьми та і з не простими людьми...Ми спробували влізти у життя маленьких міст і великих міст, звичайних людей – і через них зрозуміти не тільки те, чим є оте саме НАТО, а, напевне, дати відповідь на головне питання: ЧОМУ усі ці країни живуть зараз краще за нас .

Співрозмовниками ведучого стали військовослужбовці країн НАТО, керівники оборонних відомств, політики, звичайні громадяни, а також відомі персони, зокрема, актори Донатас Баніоніс, Даніель Ольбрихський, режисер Єжи Гофман, які висловили свої міркування про значення НАТО у житті їхніх країн.

Сценарист Юрій Луканов про роботу Вадима Кастеллі у фільмі [3]:

Підводки, відводки, якісь репліки чи коментарі по ходу він ліпив з такою невимушеною дотепністю, з такою легкістю, наче ішлося не про «агресивний, ворожий військовий блок» та інтриги навколо нього, а про насичений радістю і щастям перший бал Наташі Ростової. Це при тому, що він не оминув і такі серйозні й трагічні речі, як, наприклад, бомбування Югославії.

Фільм було профінансовано Міністерством закордонних справ України, Міністерством оборони України, Держкомтелерадіо та МФ «Відродження»[1].

Серії
  1. «Як поляки нас обігнали»
  2. «Навіщо Литві НАТО?»
  3. «Гарячі балтійські хлопці»
  4. «Шведські лосі та нейтралітет»
  5. «Футбол і німці»
  6. «Голландські тюльпани та бельгійські бомби»
  7. «В квартирі у НАТО»
  8. «Англія розкриває секрети»
  9. «Париж і Рим або чому вони бомбили Югославію?»
  10. «Наші сусіді — тигри»

Див. також

Примітки
  1. Вадим Кастеллі: «В Амстердамі нас мало не заарештували, а у штаб-квартирі НАТО в нас відмовили камери…». detector.media (укр.). 8 червня 2007. Процитовано 17 травня 2019.
  2. НАТО: свій чи чужий?. radiosvoboda.org. 11 червня 2007. Процитовано 16 серпня 2014.
  3. Луканов, Юрій (29 лютого 2008). Про НАТО як про показ мод. detector.media (укр.). Процитовано 17 травня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.