Навальний Олег Анатолійович

Олег Анатолійович Навальний — підприємець, політичний в'язень, молодший брат Олексія Навального.

Навальний Олег Анатолійович
Народився 9 квітня 1983(1983-04-09) (38 років)
Бутинь, Одинцовський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність підприємець, керівник
Alma mater Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd
Знання мов російська
Заклад Пошта Росії
Брати, сестри Навальний Олексій Анатолійович[1]
Нагороди

Prize of the Platform of European Memory and Conscienced (2015)

IMDb ID 13174469

Біографія

Народився 9 квітня 1983 року.

Батько — Анатолій Іванович Навальний (нар. 28 січня 1947), народився і закінчив школу в Заліссі (раніше Чорнобильський район, зараз Вишгородський район, Київська область) Української РСР, після закінчення Київського військового училища зв'язку отримав призначення під Москвою[2]. Дід — Іван Тарасович — був теслею і майже все життя, як і його дружина Тетяна Данилівна, пропрацював у місцевому колгоспі у Заліссі[3]. У селі Залісся було багато родичів Навальних.

Мати — Людмила Іванівна (нар. 4 квітня 1954), походить зі сільської місцевості з-під Зеленограда Московської області, навчалася в Московському інституті управління імені Серго Орджонікідзе, працювала лаборанткою в Зеленоградському НДІ мікроприладів, 1975 року вийшла заміж за Анатолія Івановича Навального, після закінчення інституту працювала економістом, з 1987 року — заступником директора з економіки[4].

У 2005 році закінчив Фінансову академію при Уряді РФ. Не пізніше 2008 року почав працювати головою департаменту внутрішніх поштових відправлень філії ФГУП «Пошта Росії»[5]. З осені 2012 року — перший заступник генерального директора компанії «EMS Пошта Росії» — філії ФГУП «Пошта Росії», відповідальний за автоматизацію процесу сортування листів і посилок. З 30 травня 2013 року не працює в «Пошті Росії».

Суд

30 грудня 2014 року Замоскворецький суд Москви виніс обвинувальний вирок у справі "Ів Роше": Олексій Навальний був засуджений до 3,5 років умовно, а Олег Навальний — до 3,5 років колонії загального режиму.

У листопаді 2018 року Урицький районний суд Орла постановив стягнути з ФСВП 50 тис. рублів на користь Олега Навального[6]. У січні 2019 року Орловський обласний суд скасував рішення суду першої інстанції, вважаючи, що позивач не надав доказів того, що за час перебування в ув'язненні йому заподіяно моральну шкоду[7].

Продовження випробувального терміну

У серпні 2017 року Симоновський суд Москви задовольнив клопотання ФСВП про продовження випробувального терміну Олексія Навального на 1 рік, до 30 грудня 2020 року. Московський міський суд залишив це рішення без змін[8].

Оскарження в ЄСПЛ

5 січня 2015 року в ЄСПЛ була подана скарга[9] з приводу порушень Росією статей 5, 6, 7 та 18 Конвенції з прав людини. 8 березня 2016 року суд комунікував скаргу за статтями 6 (справедливий судовий розгляд) і 7 (покарання виключно на підставі закону). Суд поставив перед урядом РФ ряд питань, на які він повинен відповісти[10].

17 жовтня 2017 року ЄСПЛ постановив, що справу про шахрайство проти Олексія та Олега Навальних за скаргою компанії «Ів Роше» розглянуто в Росії з порушенням права на справедливий суд. Суд прийшов до висновку, що вирок був довільним і необґрунтованим[11]. За рішенням ЄСПЛ, Росія повинна виплатити братам Навальним 76 тисяч євро. ЄСПЛ відмовився розглядати питання щодо політичної мотивації справи. При цьому троє суддів ЄСПЛ — Дмитро Дєдов, Хелен Келлер і Георгіос Сергідес — висловили думку, що необхідно було розглянути можливу політичну підоснову справи[12][13][14][15].

25 квітня 2018 року Президія Верховного суду Росії відмовилася скасувати вирок братам Навальним у справі «Ів Роше» й ухвалила поновити справу для розгляду нових обставин[16][17].

У липні 2018 року Олексій Навальний отримав більш як 4 мільйони рублів від Уряду Росії як компенсацію за справу «Ів Роше»[18].

За 3,5 року тюремного терміну Олега Навального 6 разів запроторювали до штрафного ізолятора, двічі відмовляли в умовно-достроковому звільненні та один раз — у заміні місяців ув'язнення штрафом або обов'язковими роботами. 1,5 року брат опозиціонера провів в одиночній камері[19].

У червні 2018 року стало відомо, що менш ніж за місяць до звільнення Олегу Навальному посилили умови утримання в орловській колонії[20]. 29 червня 2018 року Олег Навальний звільнився з ІК-5 в Орловській області[21].

Восени 2018 року вийшла книга Олега Навального «Три з половиною. З арештантською повагою і братнім теплом» за мотивами відбутого ув'язнення в колонії.[22][23][24]

9 квітня 2019 року ЄСПЛ визнав політичним домашній арешт Навального і зобов'язав російську владу виплатити опозиціонеру Олексію Навальному €20 тис. як компенсацію моральної шкоди і €2,6 тис. як компенсацію судових витрат.[25][26][27][28][29]


Примітки
  1. Freiheit sieht anders aus: Putin-Kritiker Nawalny verurteilt // Süddeutsche Zeitung — M: Süddeutscher Verlag, 2014. — ISSN 0174-4917
  2. (рос.)Алексей Навальный. Правила жизни.
  3. (рос.) Чернобыльское детство Алексея Навального. Оппозиционер привозит близким в Украину конфеты и доллары, и посещает могилу деда. Репортаж «Вестей» из Залесья | Страна | Вести
  4. (рос.) Враг № 1. Интервью с матерью Алексея Навального, «New Times», № 14-15 (283), 22.04.2013.
  5. Ъ-Газета — Братьям Навальным уполовинили ущерб
  6. Апелляционный суд отменил компенсацию Олегу Навальному от ФСИН. https://meduza.io.
  7. Орловский облсуд отменил денежную компенсацию Олегу Навальному от ФСИН. NEWSru.com. 31 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  8. Deutsche Welle (www.dw.com). Суд счел законным продление испытательного срока Алексею Навальному | DW | 29.08.2017. DW.COM (ru-RU). Процитовано 19 січня 2021.
  9. App. No. 101/15 — NAVALNYYE v. RUSSIA(англ.)
  10. Елена Мухаметшина (15 березня 2016). Европейский суд коммуницировал жалобу братьев Навальных на дело «Ив Роше». Ведомости. Процитовано 16 березня 2017.
  11. Ведомости (17 жовтня 2017). ЕСПЧ присудил братьям Навальным компенсации за дело «Ив Роше». Процитовано 17 жовтня 2017.
  12. ЕСПЧ: Алексея и Олега Навальных несправедливо осудили по делу «Ив Роше» — Meduza. Meduza (рос.). Процитовано 17 жовтня 2017.
  13. European Court of Human Rights (17 жовтня 2017). Постановление ЕСПЧ по делу Ив Роше. HUDOC - European Court of Human Rights. hudoc.echr.coe.int. Процитовано 17 жовтня 2017.
  14. Deutsche Welle (www.dw.com). Почему ЕСПЧ не назвал дело Навального политическим | Европа и европейцы: новости и аналитика | DW | 17.10.2017 (рос.). DW.COM. Процитовано 18 жовтня 2017.
  15. Перевод с английского языка Г.А. Николаева. Перевод постановления по делу "НАВАЛЬНЫЕ (NAVALNYYE) ПРОТИВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ (Жалоба N 101/15)". Консультант Плюс (рос.).
  16. Верховный суд отказался отменять приговор по делу «Ив Роше». Meduza. Процитовано 25 квітня 2018.
  17. «Дело Ив Роше». ВС против ЕСПЧ. zona.media. Медиазона. 25 квітня 2018. Процитовано 2021-2-2.
  18. Государство заплатило Навальному 4 млн руб. компенсации. ПРАВО.Ru (рос.). Процитовано 3 серпня 2018.
  19. Диктатура тапок. Олег Навальный рассказывает о тюрьме (англ.). Медиазона. Процитовано 12 липня 2018.
  20. Олегу Навальному ужесточили условия содержания в орловской колонии менее чем за месяц до освобождения (рос.). Эхо Москвы. Процитовано 9 червня 2018.
  21. Олег Навальный освободился из колонии: Следствие и суд: Силовые структуры: Lenta.ru
  22. Слова заключения // Коммерсантъ.
  23. Оппозиционеры Удальцов и Гудков заинтересовались книгой брата Навального. Daily Storm (рос.). 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  24. Олег Навальный написал книгу о своем заключении. Почитайте отрывок. Афиша (рос.). Процитовано 16 жовтня 2018.
  25. ЕСПЧ назвал незаконным домашний арест Алексея Навального в рамках дела "Ив Роше" (рос.). ТАСС. Процитовано 9 квітня 2019.
  26. ЕСПЧ присудил Навальному больше €22 000 из-за домашнего ареста по делу «Ив Роше». forbes.ru. 09.04.2019.
  27. ЕСПЧ обязал Россию выплатить Навальному €20 тыс.. rbc.ru. 9.04.2019.
  28. ЕСПЧ присудил Навальному компенсацию за домашний арест. rosbalt.ru. 9.04.2019.
  29. ЕСПЧ признал домашний арест Навального политически мотивированным. bbc.com. 9.04.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.