Нагорний Михайло Петрович

Миха́йло Петро́вич Наго́рний (рос. Михаил Петрович Нагорный[1]) (1917–1972) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Михайло Петрович Нагорний
рос. Михаил Петрович Нагорный
Народження 28 листопада 1917
с. Фірсівка Ново-Воронцовська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія
Смерть 22 листопада 1972
містоЗапоріжжя
Країна  СРСР
 Україна
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ Кіннота
Роки служби 1941—1944
Звання  Старший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

| |

Біографія

Михайло Нагорний народився 28 листопада 1917 року селі Фірсівка (нині — Нововоронцовський район Херсонської області України). Після закінчення шести класів школи працював трактористом у колгоспі. В 1941 році Нагірного призвали на службу в Робітничо-селянську червону армію. З листопада того ж року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. До вересня 1943 року гвардії старший сержант Михайло Нагорний був помічником командира шабельного взводу 58-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].

28 вересня 1943 року взвод Нагорного переправився через Дніпро в районі села Нивки Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР і взяв активну участь у боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі, відбивши дві німецькі контратаки. У критичний момент бою Нагорний замінив собою командира взводу й успішно керував підрозділом. Під час бою за Нивки взвод Нагірного опинився в оточенні, але Нагорному вдалося організувати кругова оборону і відбити всі атаки, прорвавшись до своїх[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за «зразкове виконання бойового завдання командування в боротьбі з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Михайло Нагорний був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 3252[1][2].

Після закінчення війни Нагорний був демобілізований. Повернувся в рідне село, пізніше переїхав до Запоріжжя. Помер 22 листопада 1972 року[1].

Нагороджений також орденом Слави й медалями[1].

На честь Нагірного названа вулиця в селі Осокорівка Нововоронцовськог району Херсонської області[1].

Примітки
  1. Герои страны
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 4 (264) (23 січня). — С. 1.

Література
  • Ахмаді Т. Х. Башкирська гвардійська кавалерійська. — М., 1999.
  • Герої Соціалістичної Праці: біобібліогр. слів. Т.2. — Москва, 2008.
  • Подвигом славні твої земляки. — Запоріжжя, 1962
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.