Нагір'я Центральної Шрі-Ланки

Нагір'я Центаральної Шрі-Ланки — місцевість в південно-центральній частині острова. Включає в себе охоронну зону Пік Вайлдернесс (англ. Wilderness), національний парк Гортон Плейнс (англ. Horton Plains) та заповідний ліс Кнаклс (англ. Knuckles). Ця місцевість є природоохоронною територією з 1940 року[2]. 2010 року Нагір'я Центральної Шрі-Ланки було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО[3].

Нагір'я Центральної Шрі-Ланки
Central Highlands of Sri Lanka [1]
Світова спадщина
7°27′08″ пн. ш. 80°48′07″ сх. д.
Країна  Шрі-Ланка
Тип Природний
Критерії ix, x
Об'єкт № 1203
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 2010 (34 сесія)

розташування на карті Шрі-Ланки

Фізико-географічні характеристики

Нагір'я Центральної Шрі-Ланки вкриті вологими гірськими лісами на висоті понад 1000 м над рівнем моря. До їхнього складу входять центральний гірський масив та гірський хребет Наклс (англ. Knuckles Mountain Range), що розташований на північний схід. При середній висоті 1800 метрів деякі вершини центрального масиву перевищують 2500 метрів. Гірський хребет Наклс має середню висоту 1500 метрів і низку вершин вище 1800 метрів. Майже всі основні річки острова беруть початок в цих горах.[4]

Клімат нагір'я холодніший, ніж у низинній частині. Спостереження показують, що зі збільшенням висоти на 100 метрів температура повітря в середньому падає на 0,5 °C. На великих висотах можливі нічні приморозки в зимовий період. Щорічна норма опадів становить 2500-5000 мм. На південно-західних схилах спостерігається один сезон дощів з травня по вересень. На північно-східних схилах додається другий сезон дощів — з грудня по березень.[4]

Флора і фауна

У гірських лісах Центральної Шрі-Ланки надзвичайно велика кількість ендеміків. Більше половини ендеміків Шрі-Ланки припадає саме на цей регіон. На ізольованому гірському хребті Наклс також є окремі види-ендеміки.[4]

Ссавці, що зустрічаються переважно на території нагір'я, відносяться до декількох родин: землерийки («Suncus montanus», «Feroculus feroculus», «Crocidura miya», «Solisorex pearsoni»), мавпи («Semnopithecus vetulus»), виверові («Paradoxurus zeylonensis»), білячі («Funambulus layardi», «Funambulus sublineatus»), мишачі («Petinomys fuscocapillus», «Mus fernandoni», «Vandeleuria nolthenii», «Rattus montanus», «Srilankamys ohiensis»). У регіоні мешкають занесені до червоної книги леопарди («Panthera pardus kotiya»).[4]

На території нагір'я також зустрічається 29 ендеміків-птахів.[4]

Охорона території
Національний парк Гортон-Плейнс

Понад 200 років вологі ліси вирубувалися під плантації чаю. Наразі під захистом перебувають острівці лісу загальною площею 457 км². Нагір'я Центральної Шрі-Ланки включають в себе такі особливо охоронні природні території (в дужках вказана категорія Міжнародного союзу охорони природи)[4][5]:

  • Заповідний ліс Наклс площею 217 км² (IV);
  • Територія Пік Вайлдернесс площею 120 км² (IV);
  • Національний парк Гортон-Плейнс площею 20 км² (II).

Примітки
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Green, Michael J. B. (1990). IUCN directory of South Asian protected areas. IUCN. с. 234. ISBN 2-8317-0030-2.
  3. World Heritage Committee inscribes two new sites on World Heritage List. unesco.org. UNESCO. 30 липня 2010. Процитовано 1 серпня 2010.
  4. Нагір'я Центральної Шрі-Ланки на сайті Всесвітнього фонду дикої природи
  5. Нагір'я Центральної Шрі-Ланки на сайті світової спадщини

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.