Надзвичайний і Повноважний Посол

Надзвичайний і Повноважний Посол (англ. ambassador extraordinary and plenipotentiary, нім. Außerordentlicher und bevollmächtigter Botschafter, фр. ambassadeur extraordinaire et plénipotentiaire) — найвищий дипломатичний ранг який може мати посол-дипломат, або керівник дипломатичної установи у багатьох країнах світу.

В Україні

В Україні посада-звання надзвичайного і повноважного посла прирівнюється до державного службовця першого рангу[1] і регулюється Законом України від 28 листопада 2002 року Верховної Ради України «Про дипломатичну службу»[2].

Історія походження назви

Сучасне повне найменування посла — «надзвичайний і повноважний» — стало вживатися з другої половини XVII ст. До цього у постійно акредитованих повноважних послів виникали проблеми у протокольному старшинстві з надзвичайними послами, які виконували спеціальні доручення тимчасово (коронація, важливі переговори та інше). Ці посли вимагали особливих почестей та перших місць, порівняно з послом, який перебував у країні постійно. Тому у вірчих грамотах постійних (повноважних) послів почали додавати слово «надзвичайний», тим самим у протокольному плані вони зрівнялися з послами надзвичайними.


Призначення

Надзвичайні та Повноважні посли призначаються[де?] Главою держави за поданням керівника відомства у закордонних справах.[джерело?]

Призначення Надзвичайного і Повноважного посла в Україні

Надзвичайний та Повноважний Посол України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.

Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України[2].

Одночасно з призначенням на посаду, послу встановлюється відповідний його посаді дипломатичний ранг, який зберігається за ним довічно. Обов'язки та права Надзвичайного і Повноважного посла України чітко регламентуються Законом України «Про дипломатичну службу».

Присвоєння звання

У низці випадків, звання Надзвичайного і Повноважного посла може присвоюватися керівнику дипломатичної установи-підрозділу в Україні, або керівнику вищого навчального закладу дипломатичного спрямування. Звання зберігається за особою довічно.

Див. також

Джерела
  1. Сагайдак О. П. Дипломатичний протокол та етикет. Підручник. — К.: Знання, 2010—398 c.

Примітки
  1. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253-15 Верховна Рада України: Закон України Про дипломатичні ранги України
  2. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 Закон України Про дипломатичну службу

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.