Назарук Євгенія Іванівна

Євгенія Іванівна Назарук народилася 31 січня 1967 року в селі Мальоване Млинівського району Рівненської області. Мама, Ганна Олексіївна, сільська вчителька історії, передала у спадок своїй пізній дитині хист до літератури і малювання, а ще навчила любити рідну землю Батько, Іван Миколайович, звичайний сільський трудівник, працював в колгоспі, і захоплювався бджільництвом. Саме він прищепив Євгенії відчуття краси, довершеності й смак до пасічникування.[1]

Після навчання у Мальованській восьмирічній школі подальшу освіту здобувала у середній школі с. Новоукраїнка, долаючи шлях понад 6 кілометрів.

Після закінчення школи вступила на філологічний факультет (спеціальність: українська мова і література) Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки (сьогодні Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки).

За фахом почала працювати в 1987 у Лищенській загальноосвітній школі Луцького району, працює там і донині. Має звання старшого вчителя, методист.[1][3]

Журналіст і письменник Святослав Бородулін запросив Євгенію у районну літуратурно-мистецьку студію «Зорі над Стиром». ЇЇ привітно зустріли в обласній газеті «Волинь-нова», підтримав Євгенію Іванівну і тодішній голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України, покійний нині Василь Гей.[1]

У 2005 році нагороджена дипломом лауреата обласної премії імені Лесі Українки.[3]

ЇЇ першою поетичною книгою стала «Ніч на моєму плечі» (2005), а згодом з'явилася і друга – «Танець бджоли» (2010). У 2015 році побачили світ одразу дві книжки Євгенії Назарук: поетична «Медунки у грудні» та прозові морфологічні казки «Гостини в частин мови».[1]

Вона – лауреат обласного конкурсу «Вчитель року-2003», науковий керівник науково-дослідницьких робіт, нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, дипломами та грамотами обласного та районного відділів освіти державної адміністрації.[1]

Поетичні та публіцистичні твори Євгенії Назарук публікувалися у часописах «Педагогічний пошук», «Дивослово», «Дзвін», в альманасі Волинської обласної організації НСПУ «Світязь» та багатьох інших періодичних виданнях.[1]

З 2012 року перебуває в лавах Національної спілки письменників України.[4]

Лауреат обласної премії ім. А. Кримського (2017).[5]

Має двох дітей – Роман і Анна.[1]

Література:[1]

1. Назарук Є. І. Гостини в частин мови: морфологічні казки / Є. І. Назарук. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 68 с. : кол. іл.
2. Назарук Є. І. Медунки у грудні : поезії / Є. І. Назарук. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 116 с.
3. Назарук Є. Ніч на моєму плечі : поезії / Є. Назарук. – Луцьк : Волин. обл.. друк., 2005. – 64 с.
4. Назарук Є. І. Танець бджоли / Є. І. Назарук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. –  75 с.
5. Назарук Є. Везуть дуби ; Поранений птах ; Ніч на моєму плечі ; Світанок ; Літнє панно / Є. Назарук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. – Луцьк, 2003. – Вип. 9. – С. 42–45.
6. Назарук Є. Володимир Лучук (1934–1992) / Є. Назарук // Волинь літературна. – Луцьк, 2005. –  Вип. 2. – С. 49–52.
7. Назарук Є. Кому й чому важка наука рідномовності? / Є. Назарук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 179–183.
8. Назарук Є. Любов з очима ластівки ; На зупинці ; Сумує жінка... [та ін.] : вірші / Є. Назарук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. Спілки письменників України / упоряд. В. С. Гей. – Луцьк, 2001. – Вип. 8. – С. 58–61.
9. Назарук Є. Останній день у Сурамі ; Сльоза ; Освідчення художника ; Шукаю лицаря : поезії / Є. Назарук // Світязь : альм.  Волин. орг. Нац. Спілки письменників  України. – Луцьк, 2006. – Вип. 12. – С. 71–76.
10. Назарук Є. Вихор у долі народу / Є. Назарук // Дзвін. – 2005. – № 8. – С. 140-141.
11. Назарук Є. Відпустила : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2014. – 8 листоп. – С. 6.
12. Назарук Є. «Григорові Тютюннику» ; «Трава чорнобиль і земля – чорнобиль» ; «Свята» ; «Заснула ніч» ; «Світанок» ; «Недавно дощ зашепотів» / Є. Назарук // Пед. пошук. – 2002. – Вип. 4. – С. 91–92.
13. Назарук Є. Дивачка : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2013. – 23 лют. – С. 8 ;  Літ. Україна. – 2015. – 23 квіт. – С. 8.
14. Назарук Є. Любов як задавнений злочин // Волинь–нова. – 2014. – 20 груд. – С. 6.
15. Назарук Є. Між нами – відстань : вірш / Є. Назарук // Волинь нова. – 2009. – 7 берез. – С. 9.
16. Назарук Є. Мольфарка : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 21 берез. – С. 6.
17. Назарук Є. Мов по лезу до тебе я  йшла : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 23 трав. – С. 7.
18. Назарук Є. На зупинці : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2013. – 12 січ. – С. 6.
19. Назарук Є. Невже багаття згасло? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2010. – 22 черв. – С. 5.
20. Назарук Є. Оптичний обман : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 17 жовт. – С. 12.
21. Назарук Є. Ти був схожий на вітер : вірш/ Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 11 лип. – С. 7.
22. Назарук Є. Фатальний мужчина : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 12 верес. – С. 8.
23. Назарук Є. Хто ти? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2012. – 10 листоп. – С. 8.
24. Назарук Є. Ця жінка … : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 20 черв. – С. 6.
25. Назарук Є. Як я досі без тебе жила? : вірш / Є. Назарук // Волинь–нова. – 2015. – 8 серп. – С. 7.