Наймач

Найма́ч[1] (також найма́чка[2], винайма́ч[3][4], винайма́чка[5][6], оренда́р[7], оренда́рка[8]) — фізична або юридична особа, яка за договором найму (оренди) приймає майно у користування за плату на певний строк.

Опис

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язання зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа.[9]

Орендар (наймач) — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це- Орендодавець (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря[10].

Наймач (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції) — термін рівнозначний терміну «Орендар».

Орендар — суб'єкт господарювання або фізична особа, які приймають в оренду торгові приміщення (площі), та/або майно (устаткування, обладнання), підсобні приміщення (споруди), що становлять об'єкт оренди.[11]

Застаріле слово «посесор» — орендар державного маєтку разом з приписаними до маєтку селами. Існували в Польщі, зокрема у XVIII ст., а після її поділу — на землях, захоплених Росією (Білорусь, Правобережна Україна тощо).[12]

Основні права та обов'язки орендаря
  • Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
  • Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.
  • Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
  • Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря[13].

Примітки
  1. найма́ч // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. найма́чка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. винайма́ч // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  4. винайма́ч // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. винайма́чка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  6. винайма́чка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  7. оренда́р // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. оренда́рка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Порядку надання Мінпромполітики України дозволу (погодження) щодо передачі в оренду державного майна (крім цілісних майнових комплексів підприємств) (Порядок, п.3) 25.04.2008 N 255[недоступне посилання з липня 2019]
  10. Новини орендар
  11. МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА Н А К А З Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (Порядок, п.3) 30.06.2009 N 638/109[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ПОСЕСОР – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  13. Основні права та обов'язки орендаря

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.