Нанос (плато)

Ширина плато становить 6 км, довжина — 12 км у північному напрямку Динарського нагір'я. Найвища точка плато — Суха гора (словен. Suhi vrh), висота якої становить 1313 м. Плато перетинає найдавніший у Словенії гірський пішохідний шлях (словен. Slovenska planinska pot). Найбільш популярними туристичними об'єктами є гора Плеша (1262 м) та гірський притулок Войко (словен. Vojkova koča) (названий на честь словенського партизана Янка Премрла, відомого під псевдонімом Войко[1]), розташований під її вершиною,[2] які лежать на цьому шляху. У 1987 територіям, розташованим на південному та західному схилах Наносу площею 2632 га, був присвоєний статус природного заповідника.[3]

В античні часи Нанос був відомий під назвою Окра.[4] Страбон вважав його крайньою частиною Альп. У I столітті через Нанос пролягав важливий маршрут з Трієста до Любляни, яким користувалися цивільні та військові. Однак після прокладення коротшого маршруту Любляна (тоді Емона) — Аквілея у II столітті цей шлях втратив своє значення.[5] Нанос згадується під назвою Нанас у праці словенського історика Янеза Вайкарда Вальвазора Слава Герцогства Крайна (нім. Die Ehre deß Hertzogthums Crain, словен. Slava vojvodine Kranjske) 1689 року.[6]

З точки зору історії та ідентичності Нанос має важливе значення для приморських словенців. Саме тут у вересні 1927 була заснована антифашистська інсургентська організація ТІГР. 18 квітня 1942 тут відбулася битва на Наносі — один із перших боїв між словенськими партизанами під керівництвом Янка Премрла та італійською армією, з якого почалася боротьба двох націй за кордон між ними.[7]

На території плато Нанос проживає близько 35 мешканців. У 2006 тут була проведена повна електрифікація помешкань.[8] Найбільш цінним продуктом є місцевий сир, який продукується тут починаючи з XVI століття та законодавчо закріплений за цією територією з жовтня 2011. Виготовляється з коров'ячого молока, хоча до Другої світової війни його виготовляли з молока овець. Поголів'я овець на плато значно знизилося порівняно з довоєнним та воєнним періодами.[9] Місцеві мешканці живуть також на доходи, отримані від туристів.

Передавач на Наносі функціонує в FM-діапазоні, цифровому форматі (DAB)[10], а також транслює телевізійні сигнали; складається з 50-метрової вежі з канатними відтягами, мачти та малої мачти, які так само прикріплені канатними відтягами. Передавач має багато антен для радіорелейного зв'язку. Почав функціонувати у 1962, відігравав важливу роль у запровадженні PAL-стандарту кольорового телебачення на території колишньої Югославії. Був атакований під час Десятиденної війни у 1991.

• Нанос (Випава)

• Сайт Геопедія