Наполеон Бонапарт (фільм)
«Наполео́н Бонапа́рт» (фр. Napoléon Bonaparte) — французька біографічна драма 1935 року режисера Абеля Ґанса. Перша звукова версія фільму «Наполеон» (1927) під назвою «Наполеон Бонапарт, побачений і почутий Абелем Гансом» (фр. Napoléon Bonaparte vu et entendu par Abel Gance). Режисер озвучив епізоди з німої версії, користуючись тим, що на зйомках він примушував акторів промовляти усі репліки досконально і цілком; крім того, він додав до них нові сцени, зняті вже із звуком у 1934 році за участю низки нових акторів[1].
Наполеон Бонапарт | |
---|---|
Napoléon Bonaparte | |
| |
Жанр | біографічна драма |
Режисер | Абель Ґанс |
Сценарист | Абель Ґанс |
У головних ролях |
Альбер Д'єдонне Жина Мане Антонен Арто |
Оператори |
Леонс-Анрі Бюрель Роже Юбер, Жуль Крюгер Жозеф-Луї Мундвіллер Микола Топорков |
Композитор | Анрі Вердюн |
Монтаж |
Мадлен Ґретолль Абель Ґанс |
Художники |
Анрі Менесьє Рене Рену |
Кінокомпанія | Majestic Films |
Дистриб'ютор | Paramount (Франція) |
Тривалість | 140 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1935 |
Дата виходу | Франція: 9 травня 1935 |
IMDb | ID 0025556 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
Ввечері у березня 1815 року в Греноблі Стендаль приносить своєму видавцеві Кресі рукопис «Життя Наполеона». Видавець запрошує його на підпільні нічні збори, які часто організовуються в його квартирі для підтримки культу Імператора. Стендаль приводить туди Беранже. У зборах беруть участь четверо: Трістан Флері, що осліпнув при Маренго; Теруань де Мерікур, жінка, що вела за собою в'язальниць[К 1] на штурм палацу Тюїльрі і що поступово божеволіє; корсиканський пастух Санто Річчі, що називає себе кузеном Наполеона; і нарешті, сам Кресі. Вони представляють і коментують основні епізоди німого «Наполеона»: народження «Марсельєзи» в Клубі кордельєрів, ніч 10 серпня, зустріч Наполеона з матір'ю на Корсиці після довгої розлуки, його втеча з триколором в руках, «Подвійну бурю», оборону Конвенту, залицяння до Жозефіни, прийняття командування над Італійською армією.
В ролях
Альбер Д'єдонне | ···· | Наполеон |
Жина Мане | ···· | Жозефіна де Богарне |
Дамія | ···· | «Марсельєза» |
Ежен Буффе | ···· | Летиція Бонапарт |
Жана Маркен | ···· | Марі-Анна |
Сільві Ганс | ···· | де Мерікур |
Жозе Кенкель | ···· | Стендаль |
Жорж Молуа | ···· | Кресі |
Катела | ···· | Жоржен |
Анрі Боден | ···· | Санто Річчі |
Ніколя Колін | ···· | Трістан Флері |
Олександр Кубицький | ···· | Дантон |
Антонен Арто | ···· | Марат |
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 456. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Коментарі
- «В'язальницями» називали ревних прихильниць якобінської диктатури, що приходили на засідання Конвенту з рукоділлям.[1]
Примітки
- Жак Лурселль, 2009, с. 456.
Посилання
- Наполеон Бонапарт на сайті IMDb (англ.) (станом на 6.01.2016)
- Наполеон Бонапарт на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 6.01.2016)