Народність

Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен або етносів завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів[1].

В історичних і ет­нографічних дослі­джен­нях 19 — початку 20 ст. — ши­ро­ке по­няття, яке ви­ко­ри­стову­ва­ло­ся при ви­ді­ленні певних ет­нічних спіль­нот на різних етапах історичного ро­звит­ку (від первісно­сті до су­ча­сності). У цей пе­ріод термін «на­родність» не мав уста­ле­но­го визна­чення і вживався як си­но­нім до різних ет­но­культурних і ет­но­по­літичних по­нять, марке­рів та ха­ракте­ри­стик («національність», «плем'я», «народ») у творах наукового, пу­блі­ци­стич­но­го, ідеоло­гічно­го ха­ракте­ру (наприклад, «право­слав'я, са­мо­державство, на­родність»).