Наскельні малюнки в Альті

зліва боку будівля музею. Петрогліфи знаходяться вздовж стежки від музею до пляжу.

Перші зображення були знайдені тут осінню 1972 року в районі Jiepmaluokta (на саамській мові назва означає «залив тюленів[2]»), близько 4 кілометрів від центру міста Альта. Протягом 1970-х років багато інших петрогліфів було відкрито по всій місцевості Альти. Основна маса петрогіфів розміщена навколо Jiepmaluokta (із близько 5000 відомих малюнків, тут знаходиться більше 3000). Система дерев'яних насипів загальною протяжністю близько 3 кілометрів була побудована у Jiepmaluokta у другій половині 1980-х років, і музей Альта був переведений з центру міста в район розміщення петрогліфів у 1991 році. Не дивлячись на то, що навколо Альта існують інші відомі скупчення петрографів, Jiepmaluokta залишається єдиним загальнодоступним місцем.

Більшість скель навколо Альта поросло мохом і лишайниками. Після знахідки перших петрографів, почали бережно видаляти ці нарости із скель і каменів, щоб знайти нові малюнки, сховані від людського ока. Коли знаходяться нові петрогліфи, їх фотографують і заносять у базу даних. В більшості випадків ніяких особливих мір по захисту, щоб зберегти наскельні зображення видимими, не робиться (окрім заборони на проведення будівельних робіт на території парку). Особливий догляд за петрографами не є необхідним, оскільки вони в цілому досить глибоко врізаються в поверхню. Тільки в районах, доступних для туристів, петрогліфи заповнені спеціальною червоною фарбою (вохрою) для їх кращої візуалізації.

У той час коли створювалися малюнки, північна частина Норвегії була населена мисливцями-збирачами, які вважались потомками культури Комса, археологічної культури мисливців та збирачів епохи пізнього палеоліту і раннього мезоліту, які поселились вздовж усього узбережжя Норвегії, займаючи територію, яка звільнилась від льодовика який охоплював цю територію під час останнього льодовикового періоду, приблизно 8000 до н. е. По наскельним малюнкам Альти, які створювалися протягом майже 5000 років, можна прослідкувати безліч культурних змін, в тому числі винайдення металічних інструментів, а також досягнення в таких галузях, як суднобудування і покращення методів риболовлі. Наскельні малюнки, особливо, найбільш раннього періоду, мають певну схожість із петрографами із північно-західної частини Росії. Таким , можна зробити висновок про можливі контакти між паралельними культурами Східної Європи.

Пов'язаність культури, яка створила наскельні малюнки Альти, і культурами Комса і саамською культурою важко зрозуміти. Так, наприклад, відомо, що економіка Комса базувалась виключно на полюванні тюленів, хоча, ні одного зображення тюленя в околицях Альти не знайдено. Разом з тим, оскільки обидві культури існували практично в одному географічному районі протягом майже двох тисяч років, в той чи іншій формі контакти між культурами могли б відбутися. Зв'язок із саамською культурою є можливим тим більш можливою, через то що багато традиційних декоративних елементів на саамських знаряддях праці та музичних інструментів є дуже схожими на малюнки в Альті.

Петрогліфи в Альті були створені з використанням зубила зробленого із кварциту та молоту виробленого із більш твердих порід. Можливі прообрази долота були знайдені на всій території навколо Альти, і виставляються у музеї Альти. Напевно, кам'яне долото використовувалось тут навіть після того як люди почали користуватися металевими знаряддями праці.

Через еіект підняття поверхні після відступу льодовика вся Скандинавія піднімалися над рівнем моря, після кінця льодовикового періоду. Хоч цей ефект і до сьогодні помітний (ріст відбувається із швидкістю близько 1 см на рік), він, як припускають, раніше відбувався набагато швидшими темпами. Можливо, в ті часи, коли петрогліфи Альти були створені, цей підйом земної кори був помітний за життя одного покоління людей. Рахується , що більшість із петрогліфів були першочергово розміщені ближче до моря , але через те що піднялася суша перемістились в глиб континенту на декілька десятків метрів.

Музей Альти експонує знахідки які пов'язані із культурою яка була причетна до створення малюнків, а також існують декілька експозицій пов'язаних із саамською культурою і істрією району Альта під час Другої світової війни. У 1993 році музей Альти отримав почесне звання «Європейський музей року».

Двоє вагітних самиць із видними плодами всередині.

Оскільки не існує ніяких письмових джерел періоду створення петрографів, не має і способів дізнатися які цілі мали на меті ті хто створив наскельні малюнки і що стимулювало їх створення. Можливо, вони використовувались ритуалах шаманів, обмежували кордони територій племен, які являють собою запис важливих подій в історії племен і навіть були найпростішими формами мистецтва але і слугували для естетичних цілей. Так що окремі малюнки показують такі різні образи і створювались протягом довгого часу, є імовірним, що петрогліфи могли б служити любій з цілей які перераховані вище. Деякі з найбільш поширених типів зображень перераховані нижче:

Тварини

На наскельних малюнках можна знайти широкий спектр тваринного світу. Серед них найбільш типовим є зображення оленів, досить часто вони об'єднані у великі стада, на які ведеться полювання. Зображення оленів за плотом, скоріш за все, вказують на те, що якийсь контроль над цими тваринами існував із давніх часів. Крім оленів часто можна знайти зображення лосів, різноманітних видів птахів і риб. Вагітні тварини часто зображались із плодами які можна побачити всередині своєї матері.

Петрогліфи із зображенням загорож, певно, вказують на те, що процес одомашнення тварин був типовий і для Скандинавії.

Доволі дивним видається той факт, що згідно археологічних знахідок, від 30 до 95 % раціону харчування древніх людей складають дари моря, проте сцени рибної ловлі зустрічаються тільки в 1 % відомих петрографів. Можливим поясненням цього факту є те що рибний промисел у прибережних водах був набагато менш важким і небезпечним, ніж полювання на великих тварин, і тому ритуали які повинні були забезпечити успіх не розглядались рибалками як такі що є необхідними і те що тварини грали велику роль в культах і мали більше релігійне значення, можливо зображались частіше.

Сцени полювання і риболовлі

Полювання на лося. Ця сцена маж альтернативне тлумачення — шаман спілкується із твариною.

Більша частина сцен, які зображають людей, показують мисливців у той момент як вони переслідують свою здобич. Ці сцени традиційно пов'язуються із ритуалами підготовки до полювання, хоча сучасні дослідники схиляються до більш складного трактування і вважають, що зображення різноманітних сцен полювання представляють символи окремих племен, а взаємодія між ними — це існуючі чи бажані міжплемінні відносини. Зображення спису чи луку із стрілами можна побачити із найбільш раннього періоду, що свідчить про те, що використовування таких інструментів було відомих із найдавнішого часу. Крім того, рибаки часто зображуються у час як вони використовують вудочки, що свідчить про те, що метод створення риболовецьких гачків і використовування наживки було відомим цим різцям по камінню.

Особливий інтерес представляють малюнки човнів: в той час як найбільші риболовні човни з'являються із самих ранніх петрографів, пізніше з'являються все більш великі судна, деякі з них перевозять і до 30 людей і прикрашені зображеннями тварин на носовій і кормовій частинах, нагадуючи драккари вікінгів. Це, стоїть поруч з тим фактом, що подібні зображення великих човнів були знайдені в прибережних районах на півдні Норвегії, скоріш за все, вказують на можливість дальніх подорожей вздовж берегів на цих човнах.

• Кам'яна доба на території Норвегії
• Петрогліфи Гямігаї

• Стаття про Йеммелюфте. Музей Альта. Архівовано з першоджерела 12 лютого 2013.
• Кнут Хельскуг. Наскельні малюнки в Йеммелюфте. — World Heritage Rock Art Centre. — ISBN 9788277840345.
• сайт музею Альта^{[недоступне посилання — історія]}. Перевірено 13 червня 2009. Архівовано з першоджерела 18 липня 2007.
• Норвегія до вікінгів. — документ із деталим дослідженням Норвегії на початку історії. Перевірено 13 червня 2009. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2012.