Наступ УПА на Янову Долину

Наступ УПА на Янову Долину[1] (тепер містечко Базальтове Костопільського району Рівненської області) було здійснено в ніч з 21 на 22 квітня 1943 р. відділами УПА у складі сотень «Дубового» (Литвинчук Іван), «Гамалії» (Гордійчук) та «Наливайка» (Левинець); куренів «Яреми» (Семенюк Никон), «Острого» (Ждан Ярослав) разом зі старшинською школою «Лісові Чорти» на добре укріплений нацистами військово-господарський пункт у цьому містечку.[2]

Наступ УПА на Янову Долину
Друга світова війна
Дата: в ніч з 21 на 22 квітня 1943р.
Місце: Янова Долина
Результат: локальні перемоги УПА
Сторони
Українська Повстанська Армія Німеччина
Польські офіцери
Командувачі
Іван Литвинчук невідомо
Втрати
600 воїнів убито
2 офіцери убито

Янова Долина

Янова Долина була робітничим селищем при базальтовій каменярні. До війни населення становило 2500 осіб, але з початку 1943 року, внаслідок попередніх нападів УПА[джерело?], чисельність зменшилась через значну кількість біженців[джерело?]. Польські дослідники Владислав і Ева Семашки оцінюють населення селища у квітні 1943 року в 3000 осіб[3]. Повідомляють[хто?], що незадовго до нападу, частина жителів була вивезена німцями на примусові роботи углиб країни, завдяки чому їм вдалося уникнути смерті.

Перебіг бою

Бій видався досить запеклим, оскільки даний військово-господарський пункт охороняла значна кількість вояків німецької армії. По ходу бою силами УПА було знищено два залізничних мости й загалом близько 500 німецьких воїнів (в основному німці та поляки), включаючи двох офіцерів.[4][5] За даними польських істориків, у цьому бою з німецького боку полягло більше 600 військових.[6] Внаслідок бою згоріло кілька вулиць містечка разом з нацистськими складами.[2]

Значення бою
Монумент пам'яті польських громадян Янової Долини, вбитих українськими вояками УПА 22-23 квітня 1943 року

З точки зору українських істориків, підрозділи УПА тримали нацистські тили в постійному напруженні, всяко перешкоджаючи встановленню влади Третього Рейху на окупованих українських землях.[2][5]. Петро Мірчук пише: «З 21 на 22 квітня переведено наступ на Іванову Долину (камінолом в Костопільщині). Німці тут були добре укріплені і за всяку ціну боронили цей важний для них господарчий пункт. У висліді бою спалено кілька вулиць міста, підірвано два залізничні містки, знищено різні магазини, забрано одну тонну вибухового матеріялу. Втрати ворога, включаючи поляків, що брали чинну участь у бою поруч німців, величезні. Нараховують сотні постріляних й полонених. З сторони повстанців 4 вбитих і 3 ранених»[5].

Втім, існують свідчення того, що значущість боїв УПА з німцями була дещо перебільшена. Так, зведене службове донесення начальника поліції безпеки і СД від 30 червня 1943 повідомляло, що з середини року з боку українських повстанців «нападу на німецькі підрозділи були рідкістю, взагалі не було жодного випадку каліцтв службовців німецької поліції і військовослужбовців вермахту»[7]. Польські історики також відзначають активність УПА стосовно польської допоміжної поліції, але не згадують про які-небудь значні боєзіткнення з німцями[8].

Пожертвами нападу на Янову Долину стали близько 600 поляків, більшість з них — у вогні пожеж[9]. Частина була вбита сокирами[9], частина ножами (згідно зі спогадами колишньої жительки селища Яніни Петрасевич-Худи)[10]. Інші джерела оцінюють число вбитих у 500—800 осіб.[11] Згоріло близько 100 будинків[9]. Вцілілі жителі Янової Долини згодом були вивезені німцями до Костополя.[9]

Янова Долина знову стала об'єктом атаки УПА 15 травня 1943. Поза досяжністю німецької оборони перебували електростанція, трансформаторна і насосна станції і багато інших будівель, які спалили або підірвали повстанці. Однак в той день ніхто не загинув. Відразу після цього нападу в селище доставили польських поліцейських з 202-го батальйону[12].

Повоєнні події
Пам'ятник УПА у Базальтові (колишній Яновій Долині)

Неподалік від знищеного польського поселення після війни виросло село Базальтове. У 1990-х роках польські громадські організації встановили пам'ятник з встановленими іменами частини загиблих на місці трагедії. У 1998 році, під час відкриття пам'ятника, 50 активістів «Народного руху України» влаштували акцію протесту, тримаючи транспаранти з написами «Геть польські поліціянти», «Геть СС-івські прислужники».[13]

У селі є пам'ятник учасникам, за даними Гжегожа Мотики, «бойової акції» УПА. Згідно з написом на ньому, загін групи «Заграва», яким керував полковник Дубовий, ліквідував 21—22 квітня базу «польсько-німецьких окупантів Волині».[9]

Див. також

Примітки
  1. поляки називають цю подію Zbrodnia w Janowej Dolinie, що перекладається як Злочин
  2. Денищук Олександр. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. — Т. 1. — «Волинь», 2008.
  3. Motyka G. Ukraińska partyzantka… — S. 316.
  4. Тиктор Іван. Історія українського війська. — Вінніпег, 1953.
  5. Мірчук П. «Українська Повстанська Армія I942 — I952 рр.» — Мюнхен, I953. — С. .
  6. Filar W. «Burza na Volyniu». — Warszawa, 1997.
  7. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія..Інститут історії НАН України. 2004 р. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія, Розділ 4 стор. 184
  8. Українська повстанська армія. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  9. Motyka G. Ukraińska partyzantka… — S. 317.
  10. Janowa Dolina — historia ukraińskiej zbrodni
  11. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. — К. : Інститут історії НАН Украини, 2004. — С. 259.
  12. Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. Авторизований пер. з пол. А. Павлишина, післямова д.і.н. І. Ільюшина — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2013.- с. 72
  13. Żurek S. UPA w Bieszczadach. — Wrocław, 2007. — ISBN 978-83-89684-14-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.