Наталія Костянтинович

У 1902 році вона вийшла заміж за чорногорського принца Мірко, молодшого сина короля Николи I і королеви Мілени. Наталя була далекою родичкою сербського короля Олександра I Обреновича (1876–1903). Нікола Негош був зацікавлений у цьому шлюбі, так як через цей союз розраховував посадити свого сина на сербський престол. Спочатку шлюб був щасливим. Мірко був закоханий у свою дружину, «блондинку з великими, темними очима, схожу на богиню», яку в сім'ї називали Лілі. Але щастя тривало недовго. Незабаром вітряний принц повернувся до своїх численних коханок, що не могло не позначитися на сімейних відносинах. У сім'ї народилося п'ятеро дітей, але лише один син принц Михайло (1908–1986) прожив довге життя. Всі інші чотири сини: Станіслав і Стефан померли від туберкульозу в 1908 році, Павло і Еммануель померли в більш дорослому віці, але потомства після себе не залишили.

Наталя була дуже близька зі своєю родичкою Оленою і дуже часто відвідувала її в Італії. Олена була італійською королевою, дружиною короля Віктора-Еммануїла III. Мірко, який бажав посварити жінок, розпустив слух про те, що його колишня дружина їздить в Італію до свого коханця, короля Віктора-Еммануїла. Коли про це дізнався батько Мірко король Никола, то посадив принца під домашній арешт, та б не псувати відносин з Італією. Після цього Наталя переїхала в Париж до батьків. У 1917 році їх союз остаточно був розірваний розлученням. Мірко помер на наступний рік у Відні. Наталія же померла в 1950 році. Спочатку вона жила у Великій Британії, потім у Франції. У 1920 році вступила в другий шлюб з графом Гастоном Errembault де Dudzeele (1877–1961). У них народилося дві дочки: Олена (1921–2006) і Анна-Марія (1922–1984).