Віктор Емануїл III

Віктор Емануїл III (італ. Vittorio Emanuele III; 11 листопада 1869, Неаполь 28 грудня 1947, Александрія, Королівство Єгипет) — третій король єдиної Італії нового часу від 29 липня 1900, імператор Ефіопії від 9 травня 1936 по 5 травня 1941 (формально зберігав титул до 3 вересня 1943), король Албанії від 16 квітня 1939 по 3 вересня 1943. Перший маршал Імперії (30 березня 1938). З Савойської династії, син і наступник Умберто I.

Віктор Емануїл III
італ. Vittorio Emanuele III
Віктор Емануїл III
Портрет Віктора Емануїла ІІІ, Карло Сів'єро, 1933
Прапор
3-й Король Італії
Прапор
29 липня 1900  9 травня 1946
Коронація: 29 липня 1900
Попередник: Умберто I
Наступник: Умберто II
Прапор
Імператор Ефіопії
Прапор
9 травня 1936  5 травня 1941
Попередник: Хайле Селассіє I
Наступник: Хайле Селассіє I
Прапор
2-й Король Албанії
Прапор
16 квітня 1939  8 вересня 1943
Попередник: Зогу I Скандербег III
Наступник: титул скасовано
 
Ім'я при народженні: Віктор Емануїл Фердинандо Марія Дженнаро Савойський (італ. Vittorio Emanuele Ferdinando Maria Gennaro di Savoia)
Народження: 11 листопада 1869
Неаполь, Королівство Італія
Смерть: 28 грудня 1947
Олександрія, Королівство Єгипет
Поховання: Basilica Shrine of Our Lady of Mondovid і St. Catherine's Cathedral, Alexandriad
Країна: Королівство Італія
Релігія: нерелігійність[1][2]
Освіта: Nunziatella military academyd
Рід: Савойський дім
Батько: Умберто I
Мати: Маргарита Савойська
Шлюб: Олена Негош-Петрович
Діти: Іоланда, Мпфальда, Умберто, Джованна, Марія Франческа
 
Військова служба
Звання: Перший маршал Імперії
Автограф:
Монограма:
Нагороди:
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Орден «За заслуги в праці» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Маврикіанська медаль
Великий золотий хрест ордена Римського орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)
Кавалер ордена Золотого руна
Імперський орден Ярма та Стріл
Орден підв'язки
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Лицар Великого хреста вельмишановного ордена Лазні
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Слона
Орден Королівського дому Чакрі
Лева і Сонця 1 ступеня
Орден Кароля I
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден Білого Лева I ступеня
Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня
Верховний орден Христа
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Орден Святого Петра Цетинського
Орден Святого Андрія Первозванного

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Правління

Стандартна поштова марка Італії з портретом Віктора Еммануїла III. 1916, 20 чентезимо

Всупереч традиційному союз Савойської династії з Німеччиною та Австрією, в Першій світовій війні підтримав Антанту, розпочавши війну в 1915.

З 1922 значення Віктора Емануїла було суто номінальним, тому що реальна влада не без його допомоги перейшла до фашистів на чолі з Беніто Муссоліні. Пропаганда часів фашизму відверто відтіснила государя взагалі за всякі рамки, його фотографії замінювалися на портрети дуче, кадри з його участю вирізувалися з фільмів тощо. Король ніколи не заперечував рішенням фашистського уряду, не робив нічого, щоб захистити особисто відданих йому придворних і офіцерів, що піддавалися репресіям (у тому числі за расовою ознакою після 1938). Це приниження короля різко негативно позначилося на престижі династії.

У 1936, після захоплення Ефіопії (Друга італо-ефіопська війна), проголошений імператором Ефіопії; в 1939 — королем Албанії (повного міжнародного визнання ці титули не отримали).

У 1938 королю і Муссоліні присвоєні звання Перших маршалів Імперії.

У 1943, при наближенні військ союзників до Рима, король підтримав рішення Великої фашистської ради змістити й заарештувати дуче. Король відмовився від ефіопського й албанського титулів і з цього часу підтримував союзників. Після нового наступу німців і окупації ними Рима в тому ж році втік до Єгипту; фашистський режим був оголошений «республіканським» (Республіка Сало).

Останні роки

9 травня 1946 року 77-річний Віктор Емануїл III після майже півстолітнього царювання зрікся престолу на користь вже фактично керуючого Італією сина, «травневого короля» Умберто II, який носив корону лише місяць і був позбавлений влади за підсумками референдуму. Наступного року Віктор Емануїл III помер в Александрії, куди до нього з Болгарії переїхали дочка, цариця Йована, й онук Симеон II.

Сім'я

1896 року одружився з Оленою Негош-Петрович (18731952), дочкою короля Чорногорії Ніколи Петровича. Подружжя мало п'ятьох дітей:

Нагороди

Італія

Німецька імперія

Польща

Португалія

Іспанія

Британська імперія

В 1941 році позбавлений британських нагород.

Інші країни

Примітки

  1. Il ministro della buona vita: Giovanni Giolitti e i suoi tempi — ISBN 8871665856
  2. Il re borghese. Costume società nell'Italia di Vittorio Emanuele IIIArnoldo Mondadori Editore.

Посилання

Попередник
Умберто I
Король Італії
1900-1946
Наступник
Умберто II
Попередник
Хайле Селассіє I
Імператор Ефіопії
1936-1941
Наступник
Хайле Селассіє I
Попередник
Зогу I
Король Албанії
1939-1943
Наступник
Титул ліквідовано
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.