Наташа Манор

Наташа Манор (івр. נטשה מנור, театральний псевдонім, справжнє ім'я Наталія Войтулевич-Манор) радянська та ізраїльська театральна і кіноактриса, провідна актриса театру «Гешер», ведуча програми «Сім сорок» на каналі «Ізраїль плюс».

Наташа Манор
Ім'я при народженні рос. Наталья Силантьева
Народилася 15 серпня 1958(1958-08-15) (63 роки)
Ульяновськ, СРСР
Країна  Ізраїль
Діяльність журналістка, акторка, співачка, акторка театру
Alma mater Beit Zvid і Російський університет театрального мистецтва
Знання мов іврит
IMDb ID 1475312 і ID 4775500
Сайт natasha-manor.ucoz.ru

Біографія

Наталія Манор народилася 15 серпня 1958 року в місті Ульяновськ, дівоче прізвище — Силантьєва. Отримала вищу освіту в Ульяновському юридичному інституті. Навчалася два роки у Всеросійському державному інституті кінематографії (ВДІКу) на відділенні кінознавства, потім перейшла до Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (ЛДІТМІК) на курс Лариси Мальованої. Там вона познайомилася зі своїм першим чоловіком Ігорем Войтулевичем. Після весілля вони переїхали до Москви, де Наташа Манор закінчила акторсько-режисерський факультет Державного інституту театрального мистецтва (ДІТІС, більш відомий як ГІТІС) на експериментальному курсі-майстерні Андрія Олександровича Гончарова та Марка Анатолійовича Захарова. В дипломному спектаклі «Пристрасті по Митрофану» (за п'єсою «Наталка полтавка» Фонвізіна, режисер Євген Ар'є) виконала роль пані Простакової, за яку отримала приз «Надія», як краща актриса[1].

Творча діяльність

З 1986 року по 1990 рік Наталія Манор грала в театрі імені Маяковського. Нагороджена Золотою медаллю академії театрального мистецтва Росії. Знялася у фільмах «Погана квартира»[2] та «Феофанія, малює смерть»[3].

У 1990 році вона переїхала до Ізраїлю. В Ізраїлі стала однією із засновників театру «Гешер» і його провідною актрисою[4]. З 2000 року Наташа Манор також виступає як співачка з концертними програмами, виконуючи старовинні і сучасні романси[5]. Як фотомодель вона знялася у фотосесії для центру естетичної косметології[6].

З 2002 року є постійною ведучою популярної розважальної програми «Сім сорок» на каналі «Ізраїль плюс» разом з Яном Левінзоном.

У 2007 році Наташа Манор отримала премію в категорії «Краща жіноча роль» на фестивалі "Театронето" в Акко, за роль у виставі «Так все і було» режисера Йорама Фалька, заснованому на розповіді Наталії Гінзбург. Вона грає дружину Альберто, за якого вона вийшла заміж, хоча і знала, що він змінює їй. Вона любить Альберто і готова його пробачити, але втрачає дитину і зрештою ламається, стріляє в чоловіка і вбиває його.

Призи та премії

У виставі «Ревізор»
У виставі «Якиш і Пупче»
  • приз «Надія» в категорії «Краща молода актриса».
  • приз «ТеатроНетто» в категорії «Краща жіноча роль».
  • приз за кращу жіночу роль у фільмі «Байт мешутаф» на кінофестивалі в Сан-Франциско.
  • телевізійна премія «Золота Дев'ятка-2007».

Вистави

У театрі імені Маяковського

В театрі Гешер

  • «Справа Дрейфуса», постановка Євген Ар'є (Зіна)
  • «Мольєр», постановка — Євген Ар'є ( Мадлен Бежар )
  • «Якби…», постановка — Євген Ар'є (Пані Простакова, Сваха , Ельзевіра Давидівна )
  • «Розенкранц і Гільденстерн мертві», постановка — Євген Ар'є (Королева Гертруда )
  • «Адам - ​​син собаки» (Олександр Червінський), постановка — Євген Ар'є (мадам Файн, Клопфер, Рут, Айріс)
  • «Ідіот», постановка — Євген Ар'є (Настасья Пилипівна)
  • «На дні», постановка — Євген Ар'є (Настя)
  • «Тартюф», постановка — Євген Ар'є (Ельміра)
  • «Сільце» , постановка — Євген Ар'є (мати Даси, Клара Ердель)
  • «Місто. Одеські оповідання», постановка — Євген Ар'є (Аріна, Маргарита Прокопівна)
  • «Три сестри», постановка — Євген Ар'є ( Ольга)
  • «Річка», постановка — Євген Ар'є ( Огудалова Харита Гнатівна )
  • «Мадемуазель Жюлі», постановка  Йосі Ізраель (Христина )
  • «Сон літньої ночі», постановка — Євген Ар'є ( Титания )
  • «Раб» (Ісаак Башевис-Зінгер), постановка — Євген Ар'є (графиня Тереза ​​Піліцкая )
  • «Всі хочуть в Голлівуд», постановка — Ілан Торен ( Еллейн)
  • «На 2 голоси» (Брайен Фріл), постановка — Євген Ар'є ( Соня Серебрякова)
  • «Варіації для театру з оркестром», постановка — Євген Ар'є
  • «Момік» (Давид Гроссман), постановка — Євген Ар'є ( Бела Маркус, тітка Їтка )
  • «Вишневий сад», постановка — Євген Ар'є (Любов Андріївна Раневська)
  • «Той самий Мюнхгаузен», постановка — Євген Ар'є ( Якобінія фон Мюнхаузен )
  • «Якіш і ПУПЧ» (Ханох Левін), постановка — Євген Ар'є та Шимон Мімран ( мати Якіша )
  • «Так все і було» (Наталія Гінзбург), постановка — Йорам Фальк (моноспектакль)
  • «Вороги. Історія любові» (Ісаак Башевис-Зінгер), постановка — Євген Ар'є та Рої Хен (Ядвіга)
  • «Шість персонажів у пошуках автора», постановка — Євген Ар'є ( перший персонаж )
  • «Ревізор», постановка — Євген Ар'є (Анна Андріївна)
  • «Призначена собі», постановка — Йорам Фальк
  • «Голуб і хлопчик», постановка — Євген Ар'є та Рої Хен (тітка хлопчика)

Фільмографія

  • «Погана квартира» (СРСР)
  • «Феофанія, малює смерть» (СРСР)
  • «Ерец хадаша» (Ізраїль)
  • «Маленька країна — великий чоловік» (Ізраїль)
  • «Афарсек» (Ізраїль)
  • «Бейт Ави» (Ізраїль)
  • «Зинзана» (Ізраїль)
  • «Байт мешутаф» (Ізраїль)
  • «Іш ха-хашмаль» (Ізраїль)
  • «Під небом Верони» (Росія — Ізраїль)
  • «Родинний обмін» (Росія)
  • «Ширут хадарим» (Ізраїль)
  • «Вояж» (Франція)
  • «Ліна&Олена» (Австрія)

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.