Науатль
Науа́тль[1], або ацтекська мова,[1] (на́ватль; nāhuatl, МФА: [ˈnaːwatɬ]; mexìcatlàtōlli) — мова ацтеків, одна з індіанських мов, що включається до тано-ацтекської сім'ї. Е. Сепір зараховує науатль до юто-ацтекських мов. Н. А. Мак-Куаун включає науатль до коранської підгрупи. К. Л. Гейл та Ч. Ф. Веглін припускають належність наватля до групи таракаїта. Розповсюджена в Мексиці, в основному між містами Мехіко та Тустла-Гутьєррес. Чисельність мовців перевищує 1,5 млн.
| Науатль, ацтекська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Мексика |
| Регіон | Північна Америка |
| Носії | бл.1,5 млн. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
Юто-ацтекська Ацтекська |
| Офіційний статус | |
| Державна | - |
| Офіційна | - |
| Регулює | Мексиканський національний інститут аборигенних мов |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | nah |
| SIL | nah |
Характеристика
Виділяють три групи діалектів: Науатль (йому властива заміна питомого юто-ацтекського [t] сполукою [tl] у позиції перед голосним; науаль (сполука [tl] замінена на [l]); та науат (збережено питомий [t]).
Фонологія загалом свідчить про риси тихоокеанського типу. Консонантизму властива присутність африкат, гортанна змичка, лабіалізований [kw]. Науатль має найдовшу з усіх юто-ацтекських мов серію проривних приголосних. Вокалізм — слабкий, представлений лише чотирма фонемами: [i], [e], [a], [o].
Морфологія аглютинативна з помірно розвинутим полісинтетизмом. У відміні та словотворі широко використовуються афікси (здебільшого суфікси), редуплікація, об'єднання слів у єдиний словокомплекс (напр.: tōtol-in «курка», te-tl «камінь», tlaxcalli «яйце» > tōtol-te-tlaxcalli «яєшня»). Для висловлення просторових та часових значень широко використовуються післяйменники (постфікси).
Лексика має велику кількість запозичень з іспанської мови.
Історія
До іспанського панування науатль був мовою ацтекської цивілізації. Припускають, що науатлем говорили близько 6 млн людей. В епоху розквіту ацтекської імперії (XIV–XVI століття) розвивалась піктографічна писемність з елементами ієрогліфіки. По приході іспанців було створено письмо на основі латиники (XVI століття); у XVII–XVIII століттях з'являються численні твори історичного, філософського та релігійного характеру. У XX столітті науатль починають викладати в початковій школі, ним видаються підручники, хрестоматії, збірки фольклору.
У 2008 році мер Мехіко (тут розмовляють мовою науатль бл. 30 тис. осіб) Марсело Ебрард розпочав проект з відродження науатля, змусивши міських службовців учити його. 13 жовтня 2015 року вперше звершена католицька меса мовою науатль — у Гвадалупській базиліці Мехіко[2].
Примітки
- Ацтекська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
- МЕКСИКА: ВПЕРШЕ ЗВЕРШЕНА МЕСА МОВОЮ НАУАТЛЬ, ЯКОЮ ГОВОРИЛИ АЦТЕКИ[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Анонімні автори. Кодекс Мальябекки / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 202 с. — ISBN 978-617-7085-04-0.
- Анонімний автор. Кодекс Мендоса / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 308 с. — ISBN 978-617-7085-05-7.
- Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы). Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос) / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 317 с. — ISBN 978-617-7085-06-4.
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, нава (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.