Науковий центр Макао
Науковий центр Макао також відомий як Науковий центр Макау (португальською: Centro de Ciência de Macau) — науковий центр в Макао. Проект з побудови наукового центру було започатковано у 2001 і завершено у 2009. Дизайн будівлі було розроблено Pei Partnership Architects разом з Бей Юйміном, а будівництво розпочалося у 2006. Центр було урочисто відкрито в грудні 2009 головою КНР Ху Цзіньтао.[2]
Науковий центр Макао | |
---|---|
| |
22°11′09″ пн. ш. 113°33′24″ сх. д. | |
Країна | Аоминь |
Розташування |
Séd Аоминь[1] |
Архітектор | Pei Partnership Architects |
Дата початку спорудження | 2006 |
Дата закінчення спорудження | 2009 |
Відкриття | грудень 2009 |
Площа приміщень | 23 000 м2 |
Адреса | Avenida Dr. Sun Yat-Sen, Macao Science Center |
Науковий центр Макао Науковий центр Макао (Китайська Народна Республіка) | |
msc.org.mo | |
Науковий центр Макао у Вікісховищі |
Основна будівля своєрідної, асиметричної, конічної форми з спіральною алеєю і великим атріумом всередині. Науковий центр Макао складається з планетарію, виставкового центру та центру для конференцій.[3] Від алеї відходять галереї, що переважно складаються з інтерактивних виставок, що мають за мету наукову освіту. У виставковому залі Наукового центру Макао знаходиться 12 галерей.
Також в науковому центрі знаходиться планетарій з можливістю 3D проекції і перегляду фільмів IMAX. Сам планетарій представляє з себе куполоподібний екран, що має в діаметрі приблизно 15 метрів. Кількість місць — 127 і всі вони обладнані інтерактивним управлінням.
Будівля знаходиться на виступі в море і є помітним орієнтиром Макао.[2] Її дуже добре видно з порому, що прибуває з Гонконгу.
Час роботи: 10:00 — 18:00. Вартість відвідування центру становить 25 патак, за перегляд 2D фільму доведеться заплатити 50 патак, а любителям 3D-технологій — 65 патак з особи.
Галерея
- Науковий центр Макао вночі
Джерела
- archINFORM — 1994.
- Президент Ху урочисто відкриває Науковий центр Макао, Женьмінь жибао, 20 грудня 2009.
- Зал для конференцій. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.