Науково-інформаційний центр «Меморіал»

Науко́во-інформаці́йний центр «Меморіа́л» (рос. Научно-информационный центр «Мемориал»; повна назва українською — Регіональна громадська установа «Науково-інформаційний центр „Меморіал“») — некомерційна громадська установа, зареєстрована в м. Санкт-Петербург (Російська Федерація). Після 2015 року проводить публічну діяльність як «Науково-інформаційний центр „Фонд Іофе“».

Ірина Фліге в офісі НІЦ «Меморіал» презентує нове видання на зустрічі з представниками делегації української громадськості (Санкт-Петербург, 2008).
Фото Сергія Шевченка
Науково-інформаційний центр «Меморіал»
(НІЦ «Меморіал»)
Дата заснування 1991
Тип регіональна громадська установа
Голова директор Фліге Ірина Анатоліївна
Адреса м. Санкт-Петербург,
вул. Рубінштейна, 23, офіс 103
Офіційний сайт Научно-информационный центр Мемориал

Історія

НІЦ «Меморіал» (Санкт-Петербург) створив 1991 року правозахисник і громадський діяч, історик Веніамін Іофе (1938—2002, Санкт-Петербург) як центр для наукового забезпечення роботи історико-архівної комісії товариства «Меморіал» — благодійної історико-просвітницької правозахисної громадської організації. Остання утворилася 1988 року на основі руху за створення пам'ятників жертвам політичних репресій радянського режиму й мала кілька напрямів діяльності: соціальний; правозахисний; історико-просвітницький (останнім опікуються НІЦ «Меморіал» і Просвітницький центр)[1].

З 2002 року директор НІЦ «Меморіал» — Ірина Фліге.

Діяльність

Центр формує базу даних з переліком місць поховань жертв політичних репресій, має архів, бібліотеку, дискусійний і виставковий простір. До непублічної частини роботи установи належать архівні дослідження, комплектування, систематизація та описання документальних колекцій, обслуговування запитів, експедиційно-пошукова діяльність тощо.

Основні проєкти

Наприкінці 1990-х НІЦ «Меморіал» відіграв важливу роль у віднайденні на території Карелії місця масових розстрілів часів Великого терору (урочище Сандармох), а також сприяв у підготовці в Україні 3-томного науково-документального видання «Остання адреса» (Київ: Сфера, 1997—1999).

Центр бере активну участь у проведенні днів пам'яті жертв політичних репресій. У 2008-му Український інститут національної пам'яті відзначив директора НІЦ «Меморіал» І. Фліге подякою за плідну співпрацю в організації та забезпеченні участі делегацій громадськості у традиційних міжнародних днях пам'яті на меморіалі «Сандармох» (Карелія) і на Соловецьких островах[2]. У 2012-му активісти НІЦ «Меморіал» надали допомогу представникам українського «Соловецького братства» в установленні на Соловках пам'ятного знака українцям — жертвам репресій тоталітарного режиму.

Влада РФ неодноразово намагалася протидіяти роботі НІЦ «Меморіал». У грудні 2008-го слідчі Генеральної прокуратури Росії провели обшук в установі, вилучили жорсткі диски й компакт-диски з матеріалами архіву, проте НІЦ «Меморіал» виграв суд і вилучене повернули. У листопаді 2015-го Міністерство юстиції РФ внесло НІЦ «Меморіал» до реєстру «організацій, що виконують функції іноземних агентів»[3], що змусило установу вжити заходів проти нових гонінь, зокрема перевести публічну діяльність на «Фонд Іофе» — незалежну історико-просвітницьку організацію, створену 2000 року в Санкт-Петербурзі Веніаміном Іофе[4].

Нагороди
  • Міжнародна премія Freedom of Expression («Свобода вираження») (2012)[5][6].

Див. також

Примітки
  1. Т. Ф. Косинова, И. А. Флиге. Мемориал (рос.). 2004. Процитовано 17 січня 2016.
  2. Шевченко С. В. Північні прощі // Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013. — С. 501
  3. Петербургский центр «Мемориал» признали иностранным агентом
  4. Изучать сталинские лагеря придется без публичности
  5. Награды «Мемориала» и мемориальцев. 2002—2015
  6. Ирина Флиге: правдивая и полная информация о прошлом важна для свободы

Джерела
  • Т. Ф. Косинова, И. А. Флиге. Мемориал. Санкт-Петербург. Энциклопедия. — СПб., 2004. (рос.)
  • Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. ISBN 966-7841-40-5 (Т. 1) ISBN 966-7841-68-5

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.