Національна безпека

Національна безпека — здатність країни своєчасно виявляти, запобігати і нейтралізувати реальні та потенційні загрози національним інтересам.


Національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

До об’єктів національної безпеки належать:

  • людина і громадянин
    • їхні конституційні права
    • свободи;
  • суспільство
    • духовні цінності
    • морально-етичні…
    • культурні…
    • історичні…
    • інтелектуальні…
    • матеріальні…
    • інформаційне середовище
    • навколишнє природне середовище
    • природні ресурси;
  • держава
    • конституційний лад
    • суверенітет
    • територіальна цілісність
    • недоторканність.

Суб’єктами забезпечення національної безпеки є:

  • президент
  • парламент
  • виконавчі органи влади
  • служба безпеки
  • державна прикордонна служба
  • місцеві державні адміністрації
  • органи місцевого самоврядування
  • збройні сили
  • інші військові формування, утворені згідно із законами країни
  • громадяни країни та їх об’єднання.

Національна безпека забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах. (див. Додаток 1) Конкретні засоби і способи забезпечення національної безпеки обирають відповідно до характеру і масштабів загроз національним інтересам.

Основні параметри та принципи національної безпеки.

Основними параметрами національної безпеки є:

  • Національні інтереси — життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності народу країни як носія суверенітету і єдиного джерела влади в країні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет країни та її прогресивний розвиток;
  • Загрози національній безпеці — наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам країни;
  • Воєнна організація держави — сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів країни, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем із боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів країни від зовнішніх та внутрішніх загроз;
  • Правоохоронні органи — органи державної влади, на які Конституцією і законами країни покладено здійснення правоохоронних функцій.

Забезпечення національної безпеки ґрунтується на таких основних принципах:

  • пріоритет прав і свобод людини та громадянина;
  • верховенство права;
  • пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів;
  • своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів від реальних та потенційних загроз;
  • чітке розмежування повноважень і взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;
  • демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;
  • використання в інтересах країни міждержавних систем і механізмів міжнародної колективної безпеки.[1]

Основні напрямки

Вирізняють три рівні безпеки:

Див. також

Примітки

  1. Національна безпека. Борисфен Інтел (укр.). 24 травня 2020. Процитовано 9 листопада 2021.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.