Національна галерея (Прага)

Національна галерея у Празі (чеськ. Národní galerie v Praze) — відома в Центральній Європі галерея мистецтв в столиці республіки Чехія місті Празі, один з мистецьких музеїв міста.

Національна галерея
50°05′16″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д.
Тип художня галерея[1] і structure of researchd[2]
Склад Виставковий палац, Kinsky Palaced, Valdštejnská jízdárnad, Анезький монастирd, Salmovský palácd, Schwarzenberg Palaced і Sternberg Palaced
Країна  Чехія[3]
Адреса Прага
Засновано 5 лютого 1796
Відкрито 5 лютого 1796
Фонд 398 528[4], 399 621[4], 2670[4] і 3512[4]
Відвідувачі 712 619 осіб (2016)
282 800 осіб (2020)[5]
Сайт ngprague.cz/en
ngprague.cz
Національна галерея (Прага) (Чехія)
Джерела:
    • Survey of GLAM open access policy and practiced[6][7]
    •  Національна галерея у Вікісховищі
    Базиліка Св. Георгія — відділ Національної галереї. Фасад арх. Франческо Каратті. Доба бароко

    Прихисток мистецтва в Празі
    Ян Госсарт (Мабюз). Євангеліст Лука малює Мадонну.
    Дюрер. Свято трояндових вінців

    Прага давно стала прихистком мистецтв. Тут збережені зразки архітектури доби романики і готики, причому в цікавих і характерних для стилю зразках. Цікавими зразками доби готики представлена і скульптура.

    В добу маньєризму Прага була центром пишного двору імператора Рудольфа 2-го, що дало змогу успішно працювати гуртку віртуозних художників, скульпторів, вчених, серед яких були художники Джузеппе Арчімбольдо, Спрангер, скульптор Адріан де Вріс, вчений Тіхо Браге.

    Ще більш значущим центром мистецтв стала Прага в добу бароко, де довершеними зразками представлені і архітектура, і скульптура, і декоративно-ужиткове мистецтво, трохи менше — живопис і графіка. Доба бароко в Празі має значні зразки в архітектурі всіх періодів — ранішнього бароко (палац Вальдштейна, Чернінський палац), розвинутого бароко (замок Троя), пізнього бароко (всі будівлі архітектора Кіліана Ігнаца Дінценгофера, Алліпранді, Маттеї). А творчий внесок в архітектуру бароко будівничіх Франческо Каратті, Маттеї, Дінценгофера набув світового значення.

    Саме в Празі успішно працював геніальний Матіас Бернард Браун, творчості одного його було б досить, щоби визнати Прагу видатним центром барокової скульптури. А в Празі працювала ціла низка відомих скульпторів, серед яких Фердинанд Брокоф, Ігнац Франц Платцер, Й.Квітайнер, Я.Бендл. Прага залишалась відомим центром скульптури і в 19 столітті.

    Прага — відомий центр університетської освіти. А деякі бібліотеки Праги існували протягом 600 років (уславлена Страговська бібліотека). Бібліотечний комплекс в Клементінумі на початок 21 століття налічує більш ніж 3 000 000 томів. Для невеликої територіально Чехії це видатна збірка.

    Коли в 20 столітті започаткували Національну галерею, в Празі було що відібрати в соборах і палацах чи врятувати для неї, попри грабежі, вивози і продажі попередніх епох.

    Історія виникнення

    Патріотично налаштована громада чеської і німецької аристократії разом з представниками середнього класу зафундували Спілку патріотичних прихильників мистецтва у 1796 році. Метою було просвітництво, в тому числі і в галузі мистецтва. Спілка почала збирати свою художню колекцію.

    У 1902 році до збірки Спілки додали Галерею сучасного мистецтва королівства Богемія (приватна колекція імператора Австро-Угорщини Франца Йосипа 1-го). З 1918 року, після відновлення державності Чехії, збірка мистецьких творів Спілки набула статусу головного зібрання молодої держави.

    За законом від 1949 року була заснована сучасна Національна галерея. До збірки приєднали кабінет гравюр Національного музею та Бібліотеки університету.

    Світове мистецтво в Празі

    В залах галереї репрезентовані твори невідомих готичних майстрів і уславлених художників Тіціана, Тінторетто, Веронезе, Альбрехта Дюрера, Пітера Брейгеля Старшого, Яна Госсарта (Мабюз), Симона Вуе, Ель Греко, Хосе де Рібера, Іллі Рєпіна, Рубенса,Антуана Барі, Гогена, Пікассо .

    Заслуговують уваги твори митців Японії, Китаю, Індії, країн мусульманського регіону. Їх передали для тематичного експонування у палац Кінських.


    Головні відділи і будівлі Національної галереї
    Староместська площа. Палац Кінських біля готичного храму Марії Тинської.
    Національна галерея (Прага). Вхідний квиток 1984 року.

    Національна галерея має декілька будівель в різних районах Праги_ від доби готики і бароко до ар нуво і функціоналізму.

    Будівлі Національної галереї
    • Базиліка Св.Георгія, фасад. арх. Ф. Каратті.17 століття.
    • Манеж палацу Вальдштейн
    • Монастир св. Агнеси Чеської, готика Праги.
    • Палац Штернберг зі скульптурою Барі в дворику.
    • Замок Збраслав
    • Дім чорної Мадонни
    • Виставковий палац
    • Інтер'єр Великого палацу

    Митці середньовіччя і проторенесансу
    • Св.Георгій зі Змієм, 1470
    • Св.Агнеса (Анежка), 1482
    • Святі Себастьян, Лейнхарт, Катерина
    • Мучеництво Св. Себестьяна, 1551

    Зразки скульптур
    • Капітель середньовіччя
    • Готична Мадонна з немовлям з Крумлова.
    • Тімпан - Богородиця на троні.
    • Скульптор Брокоф. Херувім з розп'яттям Христа

    Митці доби бароко
    Герард Сегерс. «Хворий Іов на соломі», Національна галерея (Прага)

    Голландські майстри 17 ст
    • Карел ван Мандер. «Поклоніння пастухів немовляті Христу», 1596 р.
    • Ян Стен, «Нічна серенада»
    • Франс Галс, «Портрет Яспера Схаде»
    • Бартоломеус ван дер Гелст, «Портрет Анни дю Пейр в образі Граніди »( принцеса з Персії, героїня популярної вистави 17 ст.)

    Майстри натюрморту
    • Корнеліс Гісбрехтс, «Марнота марнот», 1663 р.
    • Георг Флегель, 1635 р.
    • Якоб ван Ес, «Виноград і горіх», 17 століття
    • Александер Адріансен, «Натюрморт з хлібом, устрицями, оливками і скляними келихами»

    Імпресіонізм, постімпресіонізм
    • «Добридень, пане Гоген», 1889 р.
    • Поль Сезанн, «Жа де Буффан», 1887 р.
    • Тулуз-Лотрек, «Танці в Мулен Руж»
    • Ренуар, «Закохана пара».

    Посилання

    Примітки
    1. https://www.ngprague.cz/en/about/page/history
    2. Міністерство освіти, молоді та спорту List of research organizations
    3. Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080
    4. http://otevrenesbirky.cz/static/openCollections.csv — 2021.
    5. https://tourdata.cz/wp-content/uploads/2021/05/NTC-VYSTUP-2020-REVIZE.pdf — CzechTourism, 2021.
    6. Wallace A., McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, October 31, 2019 // Google Таблиці — 2019.
    7. Wallace A., McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, April 30, 2020 // Google Таблиці — 2020.

    Джерела
    • Новак А, «Барокко Праги», Прага, 1947
    • Маца И. Л. «Архитектура Чехословакии», М, 1959
    • Всеобщая история искуств, т 2, М, «Искусство»,1960
    • Всеобщая история искуств, т 4, М, «Искусство», 1963
    • «Национальная галерея (в Праге)». БСЭ. 3-е издание.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.