Національний ансамбль солістів «Київська камерата»

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — музичний колектив Києва. Головна сфера творчої діяльності ансамблю — пропаганда музики українських композиторів і репрезентація їх творчості за кордоном.[1]

Київська камерата, концерт в Будинку звукозапису, жовтень 2019 р..
Київська камерата, концерт до 75-річчя в Національній філармонії України


Етапи історії

Заснований 1977 року на умовах антрепризи Валерієм Матюхіним. Спочатку колектив спеціалізувався на виконанні сучасної української музики, пізніше його творчість охопила твори різних епох і різних жанрів. У різні роки колектив очолювали Євген Станкович, Мирослав Скорик та Іван Карабиць. У серпні 1993 році колективу було надано статус державного, а 2000 року — національного колективу.

За роки свого існування ансамбль здійснив велику кількість прем'єрних виконань творів українських композиторів-сучасників: Валентина Сильвестрова, Володимира Зубицького, Івана Карабиця, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, О. Ківи, Юрія Іщенка, Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, К. Цепколенко, І. Кириліної, О. Левковича, В Губаренка, В. Загорцева, Я. Верещагіна, З. Алмаші, Олександра Шимка та інших. Ансамбль співпрацює також з вокалістами Ніною Матвієнко, Олександром Василенком та Людмилою Войнаровською.

Ансамбль брав участь у фестивалях академічної музики в Україні, а також гастролював у Німеччині, Австрії, Франції, США, КНР, Польщі, Греції, Росії, Прибалтиці, Вірменії, Грузії. Ансамбль має статус офіційного оркестру Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади "Голос Країни".

Дискографія

CD —

  • Цепколенко К. Камерна симфонія «Паралелі», «Лес-рояль» для фп. тріо, «Нічний преферанс» для кларнета, влч., фп. та ударних, Квартет для саксофонів: «Київська камерата» п/к В. Матю-хіна. — О.: ELCI-records, 1995;
  • Стравінський І. «Dumbarton Oaks», Ваґнер P. «Зіґфрід-Ідилія», Карабиць І. Концерт для 5-ти інструментів, Балей В. «Яблуко Адама»: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна. — К.: Аркадія-Симфо, 1996;
  • Світова академічна музика: Моцарт В. А. Симфонія № 29;
  • Малер Ґ. Симфонія № 10, Шенберґ А. «Осяяна ніч»: «Київська камерата», дириг. В. Балей. — К.: Аркадія, 1999;
  • «Перлини минулих століть»: Українські романси та народні пісні: О. Ступак (Олеся Чарівна) та «Київська камерата» п/к В. Матюхіна. — К.: Симфокар, 2002. — 053-S-021-2;
  • Музичні діалоги: Україна—Австрія. Бортнянський Д. Квінтет для клавіра, скр., альта, влч. та арфи;
  • Концертна симфонія для клавіра, струнного квартета, фагота та арфи;
  • Моцарт В. А. Фантазія для механічного клавіра й струн, орк. f-moll, К-608. Орк. транскрипція Є. Станкович;
  • Концерт для кл. з орк. A-dur, К-622. — К.: Оберіг, 2003;
  • Сильвестров В. Медитації;
  • Симфонія для влч. та кам. орк.: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, І. Кучер (влч). — Чернівці, 2004. — К 608209 Б
  • Станкович Є. Твори для скр. з орк.: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, Б. Півненко Сскр.). — Чернівці, 2006. — К 742794;
  • подвійний — Кива О. Твори для голосу з оркестром: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Н. Матвієнко, І. Семененко, Л. Войнаровська, В. Буймістер, Д. Вишня. — К.: Атлантик, 2007. — К 961322 ДО;
  • Щербаков І. Камерні симфонії: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Б. Півненко (скр.), А. Тучапець (альт). — К.: Атлантик, 2007. — К 959610 ДО;
  • Станкович Є. Камерні твори: «Київська камерата» п/к В. Матюхіна, солісти Б. Півненко (скр.), А. Тучапець (альт), Є. Оркін (кларнет). — К.: Атлантик, 2007.

Література
  • Зосім О. Київська камерата: вчора, сьогодні, завтра // Музика. — 1997.— № 4;
  • Луніна Г. Основний критерій — духовність //Там само. — 2005. — № 4;
  • Ті ж. Чотири століття «Київської камерати» // Голос України. — 2002. — 5 груд.;
  • Ті ж. Воїстину унікальний і універсальний //КіЖ. — 2003. — 11 груд.;
  • Зиневич Г. Perpetuum mobile вітчизняної музики // Музика. — 2006.— № 5;
  • Лук'янчук Г. «Київській камераті — 30!» // Укр. культура. — 2007. — № І
  • Сікорська І. Слава і проблеми «Київської камерати» // КІЖ. — 1997.— 15 січ.;
  • Чиста О. Світ Камерати // День. — 2002. — 13 листоп.;
  • її ж. Музика безмежжя // Там само. — 6 листоп.;
  • Чекан Ю. Парад оркестрів // Дзеркало тижня. — 2003. — 15 жовт.;
  • Тимощук О. «Київська камерата у вимірах різних епох» // Слово Просвіти. — 2006. — № 5;
  • І. Сікорська. Національний ансамбль солістів «Київська камерата» // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 371

Посилання
  1. Київська камерата — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 5 березня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.