Національний музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм»

У 1950-х роках Генеральний штаб Міністерства оборони СРСР запропонував спорудити монумент, котрий увічнював би подвиг радянських військ під час форсування Дніпра й створення Букринського плацдарму. У червні 1960 р. цьому питанню було присвячено засідання Ради Міністрів УРСР та партійного керівництва республіки. 13 серпня 1974 р. уряд УРСР розглянув питання про споруджен-ня «Монумента на честь подвигів радянських воїнів у боях при форсуванні Дніпра та на Букринському плацдармі» з відповідною постановою[1]. Спорудити архітектурно-меморіальний комплекс вирішено було на околицях села Балико-Щучинка, в районі висоти 195,7.

Меморіальна плита із прізвищами загиблих під час боїв на Букринському плацдармі (с.Балико-Щучинка)

Проектування комплексу доручили скульптору, народному художнику УРСР В.І. Знобі (1929–2006), архітекторам – заслуженому архітектору РРФСР Ю.П. Платонову, С.А. Захарову, В.О. Корнєву[2]. Військовим консультантом виступив полковник В.В. Білодід. Роботи над створенням скульптур тривала 13 років. В 1996 р. скульптору за виконання цих робіт була присуджена Національна премія ім. Т.Г. Шевченка. В обговоренні проекту створення ансамблю безпосередню участь брав академік АН УРСР П.Т. Тронько (1914–2011) (тоді Голова УТОПІК). Частково фінансування комплексу здійснювалось коштом УТОПІК. 26 жовтня 1993 р. Представником Президента України в м. Києві та 28 жовтня Представником Президента України у Київській області було затверджено «Положення про пояс Бойової слави міста-героя Київ». До нього включений і Музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм». Згідно Указу Президента України від 14 травня 2008 р. цьому музею надано статус національного [3].

Зовнішні відеофайли
	Меморіальний комплекс з висоти пташиного польоту

Меморіал розташований у селі Балико-Щучинка Кагарлицького району Київської області. Пагорб, на якому споруджено меморіал, є частиною решток давньоруського городища Чучин XI–XIII ст., дослідженого в 1961–1965 роках археологічною експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом В.Й. Довженка. Окремо в приміщенні школи в Балико-Щучинці міститься невеликий музей, присвячений Букринському плацдарму.

Комплекс склалається із ансамблю пам'ятників. Зі сторони основного входу до меморіалу встановлено скульптурну композицію "Атака", де зображено трьох радянських воїнів (висота пам'ятника 5,2 м.). Частину ансамблю скдадають лівий і правий горельєфи (висота 3 м.) та схема бойових дій на Букринському плацдармі. Домінантою меморального комплексу є скульптура воїна з прапором, яка встановлена на високому постаменті (загальна висота 33 м.) На території комплексу також міститься братська могила радянських воїнів, у які поховано понад 3 тис. чол. Імена загиблих (тих, чиї прізвища вдалося встановити) викарбувано на меморіальних плитах, стилізованих під рушники, якими раніше в селах огоратали ікони, портрети Тараса Шевченка і світлини із родичами.

• 
  Основний вхід до меморіального комплексу
• 
  Пам'ятна стела "Битва за Дніпро"
• 
  Сходи до меморіального комплексу (частина 1)
• 
  Сходи до меморіального комплексу (частина 2)
• 
  Скульптура радянської воїна з прапором (висота пам'ятника разом із постаментом - 33 м.)
• 
  Скульптура "Атака"
• 
  Правий горельєф, на якому зображено момент форсування Дніпра на човні
• 
  Лівий горельєф. Одним із прототипів для скульптури воїна(в на горельєфі - другий справа) став двічі Герой Радянського Союзу Василь Петров
• 
  Скульптура "Атака"
• 
  Скульптура радянської воїна з прапором
• 
  Частина експозиції музею "Битви за Дніпро"
• 
  Частина експозиції музею(2) "Битви за Дніпро"
• 
  Пам'ятник генералу Ватутіну на шкільному подвір'ї в селі Балико-Щучинка
• 
  Канівське водосховище поблизу Балико-Щучинки

• Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945 / Головна ред. колегія (голова І.О. Герасимов). – К., 2000. – С. 274–286.
• Бережинский В.Г. Битва за Днепр (25 августа – 23 декабря 1943 года). – К., 2002. – 33 с.
• Букрин // Пам’ятники України. – 1985. – № 3. – С. 2–3.
• Букринський плацдарм. Фоторозповідь про меморіальний комплекс у с. Балико-Щучинці Київської області / Вступна стаття В.Ф. Гришечкиної; упорядник І.Р. Стратій. – К.: Мистецтво, 1986. – 32 с.
• Героям Дніпра. Фоторозповідь про діораму-музей «Штурм Дніпра в районі Переяслав- Хмельницького і створення Букринського плацдарму» у м. Переяслав-*Хмельницькому на Київщині / Автор тексту М.М. Малюк. – К.: Мистецтво, 1980. – 16 с.
• Кепін Д. Музей-меморіал «Букринський плацдарм» / Д.В. Кепін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 95-206.
• Коваль В.С. Букринський плацдарм 1943 // Енциклопедія історія України: У 10 т. / Редкол. В.А. Смолій (голова) та ін. – К., 2003. – Т.1.: А – В. – С. 399–400.
• Назаренко В. Радянсько-український Букрин і майже козацький Трахтемирів: нотатки подорожі правим берегом Дніпра
• Нестеров Р. Літопис рідного краю. IX. Миронівський район в роки Великої Вітчизняної війни. – Миронівка: МПП «Офорт», 1993. – 114 с.
• Піскова Е., Федорова Л. Нерухомі пам’ятки історії // Пам’яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 190, 197, 214–215.
• Подвиг на віки: Книга Пам’яті України – місто-герой Київ / Ред. колегія (голова А.І. Тимчик). – К., 2000. – С. 85–93.
• Тронько П.Т., Войналович В.А. Увічнена історія України. – К., 1992. – С. 122–176.
• Указ президента України № 437/2008 «Про надання статусу національного деяким закладам культури» від 14 травня 2008 року.
• Фогель З. Відповідальність художника // Україна. – 1985. – 21 квітня (№ 16 (1472)). – С. 6–7;
• Швидковский О.А. Памятники борьбы и Победы // Музееведение и охрана памятников. Актуальные проблемы охраны памятников истории и культуры. Обзорная информация. – М., 1976. – С. 5.

• Батьківщина-Мати (Київ)
• Національний музей історії України у Другій світовій війні
• Друга світова війна
• Німецько-радянська війна
• Букринський плацдарм
• Лютізький плацдарм